Учити мислити й правильно діяти під час надзвичайних ситуацій.

З огляду на дитячу активність, потребу дошкільників у пізнанні світу й самих себе, ми, дорослі маємо замінити звичні «не можна» на «можна», якщо…Адже ми добре знаємо те, чого дитина не зробить у нашій присутності під страхом заборони та покарання, вона все одно зробить тоді, коли нас не буде поруч. То чи не  мудріше було б не забороняти, а навчити користуватися діяти, звичайно, спочатку в присутності дорослого, а у шкільному віці й самостійно. Коли дитині дозволяють, розповідають і показують, як і що роблять дорослі-дитячий інтерес буде задоволений і малому вже не захочеться гратися, бо ними вже не граються дорослі, а використовують за призначенням. До того дитина сама усвідомить , що будь-які ігри з небезпечними предметами - небезпечні. На емоційну сферу дитини глибоко впливають художні образи. Читання художньої літератури, обговорення ситуацій, залучення дітей до самостійного пошуку, рішення в певній ситуації можуть бути використанні при роботі з книгою.

Орієнтовані питання для бесіди:

-А як би ти вчинив на місці героя ?

-А що б ти зробив, якби це трапилось у твоїй присутності ?

-А що б ти порадив бешкетникам ?

-А як би ти допоміг постраждалим ?

Зміст простих творів можна обіграти в різних видах театралізованої діяльності. Дитина з захопленням буде гасити "Кицькин дим", лікувати потерпілу кицьку тощо. Можна використовувати таку дитячу літературу:

1.     С.А. Маршак "Кицькин дім", "Пожежа".

2.      Б.Житков "Допомога йде", "Що було", "Пожежа", "Дим", "Пожежа в морі", "Перша тривога".

3.     В.Островський "З вогнем не жартують".

4.     Г.Фірсов "Куди поспішають червоні машини".

5.     А.Кузнецов "На пожежі".

6.     К.Оленев. "Красные машины".

Завдяки такому підходу «можна» стає безпечним, дитина усвідомлює важливість безпечного поводження, знає і дотримується правил безпечного поводження вдома, на вулиці, у дитсадку, на вулиці тощо. Тому ми повинні докласти зусиль аби дитина не тільки міцно засвоїла правила, а й уміла знаходити вихід з проблемних ситуацій.

   Наше завдання – допомогти обходитися без нас…

1.     Розпочнемо  з Вас.

Навіть якщо Ви мовчазні від природи – варто говорити з малюком. Дитина легше розуміє звернене до неї мовлення, якщо їй пояснюють, що відбувається з нею і навколо неї. Тому супроводжуйте свої дії словами.

2. Зустріч поглядів.

Озвучуйте будь-яку ситуацію – але тільки якщо Ви бачите, що дитина чує і бачить вас. Не кажіть в порожнечу, дивіться їй в очі.

3. Дуже важливо – гарний настрій.

Намагайтеся вимовляти нове слово в емоційно сприятливій ситуації. В таких умовах дитина краще навчається і вбирає нову інформацію.

4. Всі почуття – в союзі з мовленням.

Дуже важливо, щоб дитина, мала можливість не тільки бачити новий предмет, а й торкатися, нюхати, обстежувати його – тобто вивчати різними способами

5. В основі мовлення – прагнення до спілкування.

Як би недосконало Ваша дитина не говорила, приймайте і підтримуйте її бажання вступати з Вами в контакт. Навіть якщо вона взагалі не говорить, частіше залучайте її в невербальний (несловесний) діалог, вітаючи і схвалюючи будь-яку відповідь (жест, виразний погляд, вокалізацію). Підтримуйте її прагнення спілкуватися!

6. Прагнемо до різноманітності.

Якщо лепет малюка одноманітний, намагайтеся збагатити його, пропонуючи йому ланцюжок слів з іншими приголосними: дя-дя-дя, так-так-так, ме-ма-ма, ба-бе-ба, бе-бе-бе; з іншими голосними: ба-бо-бу-бі-бе. Комбінуйте різні склади і намагайтеся, щоб малюк захотів повторити їх.

7.. Поважайте спроби дитини говорити.

У ті моменти, коли дитина говорить, лепече одна або разом з Вами, вимикайте гучну музику і намагайтеся дати їй можливість чути Вас і себе. Мовлення розвивається на основі наслідування і самонаслідування – тому дитині необхідно чути себе.

8. Навчайтеся в грі.

Граючи, вчіть наслідувати (дві собачки гавкають, дві кішки нявкають, переклички “ав-ав”, “мяу-мяу”). Спеціально створюйте такі ігрові ситуації, де дитині знадобиться звуконаслідування, або треба буде вимовити якісь слова для того, щоб гра відбулася. Зверніть увагу – спонукаєте не Ви, а – ситуація.

9. Розширюйте словник малюка.

Дитина володіє словом на двох рівнях: розуміння мовлення – це пасивний словник, мовлення – це активний. Активний словник може бути ще зовсім малий. Але якщо Ви поповнюєте ресурс розуміння, це обов’язково призведе до так званого лексичного вибуху. І в подальшому дитина перенесе в активний словник те, чому ви навчили її, розглядаючи разом картинки, читаючи книжки і коментуючи свої дії.

10. Розвивайте фонематичний слух.

Учіть дитину прислухатися до різних звуків і давайте їм мовленнєве позначення: водичка тече: с-с-с, жук дзижчить: ж-ж-ж, вітер гуде: у-у-у і т.д.

11. Не нехтуйте звуконаслідуванням!

Для дітей, які пізно починають говорити, дуже корисно використовувати слова типу “бух”, “ку-ку”, “оп”, “ав-ав”, “на”, “дай” і інші короткі слова,  що складаються з одного або двох однакових складів. Ці слова засновані на звуконаслідуваннях, легкі для засвоєння і полегшують дитині початкові стадії входження в мовну стихію.

12. Читайте, читайте, читайте!

Читайте короткі вірші, казки. Перечитуйте їх багато разів – не бійтеся, що це набридне дитині. Діти набагато краще сприймають текст, який вони вже багато разів чули. Дочекайтеся, коли дитина добре запам’ятає вірш, запам’ятає  його ритм, а потім пробуйте не домовляти останні рядки, надаючи це робити малюкові. Співайте прості пісеньки, допомагаючи дитині сприйняти ритм і відтворити його.

13. Пальці допомагають мовленню.

Зверніть особливу увагу на розвиток дрібної моторики – точних рухів пальців рук. Це тісно пов’язано з розвитком мовлення. Ліплення, малювання, “пальчиковий театр”, ігри з дрібними предметами – все це допоможе мовленню, а в майбутньому – і письму.

14. Будьте терплячі, поблажливі і … обережні!

Якщо Ваш малюк невірно вимовив будь-який звук си слово, ніколи не смійтеся і не повторюйте за ним неправильну вимову. Відразу повторіть правильно, намагаючись перехопити погляд дитини. Він обов’язково повторить за Вами, коли прийде час. Він вчиться і на власних помилках, постійно порівнюючи свою вимову з Вашою.

25. Тільки Ви!

Пам’ятайте: тільки Ви і Ваша віра в сили і здібності своєї дитини можуть допомогти їй розвиватися гармонійно. Не забувайте активно радіти його успіхам, частіше хваліть свого малюка.

Дітям про Святого Миколая.

Щойно настане зима, залютують перші морози, а землю присипле скрипучий сніжок, усі – й дорослі, й малі – чекають дива та здійснення бажань.

Першим  завітає до нас чудодійне свято Святого Миколая, яке за традицією святкують 19 грудня. Святий Миколай - символ доброго духа, дбайливо спостерігає за дитиною протягом року. Згідно з легендою в цей день Святий Миколай спускається з небес, щоб нагородити людей, особливо дітей, за їхні добрі справи своїми подарунками. Якщо дитина робить добрі справи - Святий Миколай радіє, якщо погані - засмучується.

Перш за все батьки самі мають знати хто ж такий Святий Миколай, адже це  не казковий персонаж, який лише приносить подарунки за добрі справи. Це реальна людина, що, згідно з переказами, жила на рубежі III – IV століть

Він був єпископом у місті Міра в Лікії (Мала Азія), тому його називають Миколай Мірлікійський. Ще за життя цей святитель прославився багатьма подвигами. І день його поховання – 6 (19) грудня – став загальнохристиянським святом.

Постать святого оповита різними легендами. В одній із них йдеться про те, що після смерті батьків Миколай отримав великий спадок, який роздав бідним та нужденним таємно, щоб люди не відали, хто є їхнім благодійником. Саме тому ще за життя його почали називати “батьком сиріт, вдів та знедолених”. Отець Миколай постійно обдаровував багатодітні родини, хворих і потребуючих.

Дитині дошкільного віку краще розповісти про Святого Миколая за допомогою казки, віршів, оповідань, чи навіть пісень.

Дітям потрібно пояснити, що таке добро, як саме його можна дарувати. Слід розповідати про хороші справи, що є ціннішими за матеріальні дарунки. Іноді буває так, що дитина запитує, чому хтось одержав від Миколая дорожчий подарунок, а хтось дешевший… В такій ситуації в жодному випадку не треба казати, що та дитина заслужила більше, а та менше. Адже це може спонукати до невдоволення, заздрості. Краще поясніть, що важлива не вартість подарунка, а саме увага, виявлена через подарунок.

Добре, якщо сам подарунок міститить речі, якими можна поділитися з близькими, – мамою, татом, дідусем, бабусею (цукерки, печиво

 Якщо у вашій родині і досі немає традицій, повязаних зі святкуванням Дня святого Миколая - саме час їх придумати! Адже головне - не подарунки, а святковий настрій.

Переддень свята - найкращий час, не тільки розповісти малюкові про благодійність, а й дбайливо приготувати з ним подарунки для друзів, братиків чи сестричок, родичів чи тих,хто у цьому потребує. Для цього не потрібно великих матеріальних затрат. Спечіть печиво з малюком для рідних - святкові "миколайчики" - нехай дитина вам помагає; зробіть власноруч листівку для друзів, чи ялинкову прикрасу, або будь-що, що підкаже ваша фантазія. Головне - не матеріальна цінність подарунка, а вкладена в нього любов. Нехай ваша дитина знає, що в цей день можна стати помічником доброго святого: не тільки отримувати сюрпризи, але й радувати ними інших.

Звичайно ж, найбільше цього свята чекають діти, моляться до Миколая Угодника. У день перед святом згадують усі свої добрі та злі вчинки, зважуючи на те, яких більше. Ніч на передодні свята чарівна – перед сном потрібно обов'язково загадати бажання Святому Миколаю, і з цією думкою постаратися заснути, тоді воно обов'язково збудеться. Послухавши добрі історії про Святого Миколая Чудотворця і неодмінно загадавши бажання, діти засинають солодким сном, і хочеться вірити, що в цю ніч кожному малюку присниться найдивовижніший і найчарівніший сон!

                                    Поради батькам щодо здійснення  мовленнєвого розвитку дошкільнят 

• Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.
• Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.
• Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.
• Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до вчителя-логопеда.
• Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини

                                    За законами граматики
Оволодіти граматичною будовою мовлення означає навчитися правильно вживати відмінкові закінчення слів, дієслівні форми та їх видозміни, суфікси, префікси, узгоджувати іменники з іншими частинами мови в роді, числі та відмінку, правильно будувати речення, додержуючи відповідного порядку слів у ньому, вживати прийменники, сполучники, будувати складнопідрядні і складносурядні речення.
                                       

Тому: 
• Постійно стежте за правильністю мовлення дітей.
• Своєчасно виправляйте граматичні помилки.
• Не втручайтесь у дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправляйте помилку.
• У двомовних сім'ях завжди звергайте увагу на те, якою мовою говорить ваша дитина, виправляйте помилки двомовності.
                                   Монолог чи діалог?
Чи вміє ваша дитина відповідати на запитання, звертатися із запитанням? Чи вміє логічно і послідовно розповісти про свою діяльність, бачене, почуте, пережите? А як розвинена у неї фантазія? Чи складає сама розповіді, казки? Усі ці мовленнєві навички дуже потрібні будуть вашій дитині в школі. Усне мовлення людини існує у двох формах: діалогічній і монологічній.

Радимо вам:
• Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною.
• Пам'ятайте, що головними й провідними співрозмовниками в родині є мати, батько, дідусь чи бабуся.
• Запропонуйте дитині змагання «Чия казка краща?», «Чия розповідь краща?» з участю всіх членів сім'ї.

Мовлення дорослих — взірець для наслідування
            Мовлення дорослих — приклад для дітей. Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мовлення дорослих і, зокрема, батьків
                                      

Поради батькам
• Стежте за мовленням дітей, своєчасно виправляйте недоліки.
• Пам'ятайте, що ваше мовлення є взірцем для наслідування, тому воно має бути завжди правильним.

Як долучити дитину до праці?

У сім'ї діти постійно бачать, що батьки роблять: готують їжу, прибирають квартиру, перуть білизну, шиють. Спостереження за тим, як виконують дорослі ці повсякденні справи, поступово допомагає дитині зрозуміти їх значимість і ставлення батьків до праці: мама прийшла з роботи втомлена, але повинна готувати вечерю для всіх, тато йде в магазин за продуктами. Слід пам'ятати, що дитячі спостереження можуть мати споглядальний характер. Щоб приклад членів сім'ї став для дитини керівництвом до дії, дорослі можуть супроводжувати свою роботу поясненнями. Це зазвичай привертає до себе увагу дітей, вони задають питання, намагаються допомогти батькам. Так поступово дитини привертають до спільного з дорослими праці.

Навколишня дійсність є для цього великі можливості. Доручення, що даються дітям повинні бути цікавими та привабливими за формою виконання. Якщо ж вони будуються лише на розпорядженнях: «Подай!», « Потримай!», «Піднеси!», то це відбиває у дитини бажання трудитися. Тому дорослий,  не тільки просить принести який-небудь інструмент, але і вчить дитину, як ним користуватися.
Доручаючи дітям ту чи іншу справу, дорослі повинні враховувати його вікові можливості. Якщо посильні завдання, малюк виконує його з цікавістю.
Для того діти могли опанувати правильними прийомами виконання того чи іншого виду роботи, щоб вони охоче працювали, необхідно мати відповідний інвентар.
Особливо цінно, якщо батьки зуміють сприяти в процесі роботи розвитку у дітей прагнення до корисної для сім'ї діяльності.
В  процесі праці розвиваються хист, уміння і навички. В трудовій діяльності формуються нові види мислення. Внаслідок колективної праці дитина одержує навики роботи, спілкування, співробітництва, що покращує адаптацію дитини в суспільстві.

Праця - найважливіший засіб виховання, починаючи з дошкільного віку; у процесі формується особистість дитини, складаються колективні взаємовідносини.

Як гарантувати безпеку дітей у зимовий період

Як одягатись на свіжому повітрі

Щоби перебувати на повітрі в зимовий час, діти повинні тепло вдягатись. Кілька тонких шарів одягу допоможуть зберегти сухість і тепло під час ігор під відкритим небом. І, звісно, важливо пам'ятати про теплі чобітки, рукавички й шапку.

Переохолодження

Переохолодження розвивається в тому випадку, якщо температура в дитини падає нижче норми через вплив низької температури навколишнього середовища. Часто це відбувається тоді, коли дитина грається на відкритому повітрі в дуже холодну погоду, не одягнувшись належним чином, або коли одяг стає мокрим. Треба пам'ятати про те, що в дітей переохолодження розвивається швидше, ніж у дорослих.

Коли настає переохолодження, дитина може тремтіти, стати млявою й незграбною. Її мова стає невиразною, а в більш важких випадках знижується температура тіла.

Якщо ви підозрюєте, що ваша дитина переохолодилась, відразу ж телефонуйте у швидку допомогу. До того часу доки не прибуде допомога, принесіть її у приміщення, зніміть весь мокрий одяг і загорніть у ковдру або теплі кофти.

Обмороження

Обмороження відбувається тоді, коли замерзають шкіра та інші тканини організму. Цей стан найчастіше проявляється на пальцях рук, ніг, вухах і на носі. Вони можуть збліднути, посіріти й покритись пухирями. У той же час дитина може скаржитися, що її шкіра «горить» або «затекла».

У разі обмороження заберіть дитину в закрите приміщення й помістіть обморожені частини тіла в теплу (не гарячу) воду з температурою 40°С (температура більшості гарячих ванн). До замерзлих вух, губ і носа можна прикласти теплу мочалку.

Обморожені ділянки розтирати не можна!

За кілька хвилин витріть дитину й накрийте одягом чи ковдрами. Дайте їй випити щось тепле.

Якщо оніміння триває більше декількох хвилин, зверніться до лікаря.

Як зберегти здоров'я дитини взимку

Холодна погода не викликає застуду чи грип. Але віруси, які їх викликають, поширюються в зимовий час досить швидко, ураховуючи ослаблений імунітет і контакт дітей при спільному перебуванні в дитячому садку чи школі. Ви можете навчити дитину часто мити руки, чхати або кашляти в хустинку чи ж у вигин ліктя, це допоможе знизити ризик поширення ГРВІ та грипу.

Пам'ятайте, що близько 80 % усіх випадків захворювання на грип припадає на період з листопада по березень.

Зимові види спорту та розваг

Установіть розумні обмеження за часом на ігри на свіжому повітрі, щоб запобігти переохолодженню та обмороженню. Нехай діти періодично повертаються у приміщення, щоб зігрітися.

Катання на санчатах

·         Суворо забороніть дитині кататись поблизу будь-якого виду транспорту.

·         Під час катання на санчатах діти повинні перебувати під наглядом дорослих.

·         Маленьким дітям краще кататись окремо від дітей старшого віку.

·         Не дозволяйте дітям кататись головою вперед. Це підвищує ризик травмувати голову.

·         Найбезпечніше використовувати санчата, якими можна керувати за допомогою керма.

·         Санчата повинні бути міцними, не мати гострих країв або уламків, а рульовий механізм повинен бути добре змазаним.

·         Схили повинні бути вільними від перешкод (таких як дерева або паркани), покритими снігом, а не кригою, і не бути занадто крутими (менше 30°), а також мати тривалу площину в кінці.

·         Уникайте катання в місцях великого скупчення людей.

Щедра осінь знов прийшла 

І дарунки принесла

Всюди нас вона вітає

Дуже добрим уражаєм:

Є грибочки у лісах,

Стиглі фрукти у садах,

На городі любо-мило

Гарно овочі вродили!

Дорогі батьки!

Висловлюємо Вам щиру дяку за активну участь у виставці "Дари осені".

     Весна – прекрасна пора року, що дарує нам чудову нагоду долучити дітей до праці у природі, розширити їх

природничі знання, навчити бачити красу навколишнього світу, любити та берегти його.

Під час праці у дітей формується система знань про рослинний світ, вчаться  встановлювати зв’язок  між  умовами зростання та інтенсивністю розвитку рослин, дізнаються про роль людини у природі. Зрозумівши ці зв’язки, діти більш свідомо ставитимуться до природи.

В моїм саду цвітуть чарівно вишні,
Над ними бджоли і джмелі гудуть.
Такі дерева гарні, білі, пишні,
Немов танок тихесенький ведуть.

                                   Надія Красоткіна

Сенсорне виховання

Перші роки життя це період стрімкого психічного і фізичного розвитку, який є основою становлення дитини як особистості. Ці процеси тісно пов'язані з розвитком мови

Процес оволодіння мовленням – один з найскладніших. Мова виникає і спочатку розвивається як засіб спілкування з дорослими. Надалі вона стає засобом мислення і засобом оволодіння своєю поведінкою.

Успішне протікання розвитку мовлення в ранньому віці багато в чому залежить від життєвої обстановки, соціального оточення дитини, умов його виховання, особистісних особливостей дитини і власне активності дитини

Тому дітям раннього віку, з метою розвитку мовлення необхідно створити сприятливі умови. Важливу роль у розвитку мовлення дитини відіграє сенсорне виховання. Що таке сенсорне виховання? Сенсорне виховання – цілеспрямоване вдосконалення, розвиток у дітей сенсорних процесів (відчуттів, сприймань, уявлень)

У малюка зростає інтерес до усього навколишнього: він хоче все побачити, пізнати, взяти в руки. Ці бажання перевищують можливості дитини, і він змушений звернутися за допомогою до дорослого. Однак наявних засобів спілкування (жести, міміка, окремі слова) дитині вже не вистачає, щоб бути понятим, у нього виникає нова форма спілкування - мова. Мета сенсорного виховання - розвинути активну мова дітей раннього віку в процесі ігор з сенсорними матеріалами.

Деякі ми вам пропонуємо:

Д/і « Збери пірамідку»

Мета: розвивати координацію дрібних рухів кисті рук, вчити розрізняти розміри кілець і розташовувати їх у певній послідовності, поступово спадаючому порядку, розуміти слова «одягни», «зніми», «кільце», та назва кольору, а дітей у віці близько 2-3х років і називати їх.(величина, форма, колір).

Хід гри: Дитині пропонують пірамідку з 5 і більше кілець різного за кольором та розміром. На очах у дитини збирають  башточку, примовляючи: «Візьми найбільше кільце надягни його,а тепер візьми кільце поменше, а тепер найменше».

Д/і «Великий – маленький»

Мета: вчити порівнювати і групувати предмети за величиною вчити показувати і називати «великий», « маленький» предмет.

Хід гри: Беремо кубики двох розмірів одного кольору, по 3 великих і 3 маленьких. Спочатку їх довільно перемішують і пропонують дитині з одного боку розташувати великі, а з іншого маленькі. Попросити показати великий кубик і маленький, говорить дітям промовляти слова « великий», « маленький». Теж саме проробляють з будь-якими іншими іграшками.

Д/і «Катання з лотка кольорових кульок»

Мета: Навчити дітей зосереджено грати однією іграшкою 3-5 хвилин, виконувати дії, показані дорослим , розуміти слова «покатай», «кулька», «поклади», «корзиночка».

Хід гри:Дорослий  дає дитині 5-6 кульок червоного і синього кольору (можна дати поєднання двох інших кольорів – жовтий - зелений тощо). Дитині дають можливість пограти кульками, як йому хочеться. Через деякий час ставить на стіл невисокий лоток і скачує з нього по черзі кульки, примовляючи: «Ось як котиться кулька!». Потім пропонує дитині: «Покатай кульку! Ще покатай кульку!». Якщо дитина вміє кататися кульку, то наступного разу замість лотка дають два кошики і показує, як можна перекладати кульки з одного кошика в інший і примовляє: «Покладу в кошик кулька! Потім ще покладу кульку», потім пропонує дитині так перекладати. Наприкінці дати кубик і спробувати його покатати. «Кубик не котиться!»

Д/і «Чарівний мішечок»

Мета: вчити вимовляти звуконаслідувальні слова, збагачення словника, (корова, собака, кішка, гуска, курочка) розвиток тактильних відчуттів.

Для гри слід підібрати іграшки, які дитина знає. Це можуть бути гумові іграшки з серії «домашні тварини». або просто предмети, з якими малюк грає: м'ячики, кубики. Складаємо всі іграшки, які будуть в грі, в щільний непрозорий мішечок.

Хід гри: Пропонуємо дитині чи дітям, якщо є компанія, підходити по одному і опускати руку в чарівний мішечок, витягати іграшку з мішечка. Що говорить дитина повинна сказати хто це, або звуконаслідувати.Обов'язково похваліть дитину за правильну відповідь! І не картаєте, якщо малюк не вгадає іграшку.

Д/і «Різнокольорові намистинки»

Мета: Навчити дитину чергувати предмети за кольором, вчити називати і показувати колір.

Д/і «Поклади на місце» Мета: орієнтування в навколишньому, розширення словника.

Хід: Вихователь пропонує дитині прибрати на місце іграшки. Він говорить: «Що це? (машина). Де має стояти машина? (на полиці). Постав машину на полицю». Або: «Що це? (лялька). Де має сидіти лялька? (на стільці). Посади ляльку на стілець » і т. п.

Таким чином розмовляйте, коментуйте свої дії, спонукайте дітей повторювати слова за зразком.

Коли всі дома.

                                 Шановні батьки!

У вас обмаль вільного часу, але спробуйте знайти хоча б півгодини, щоб потішити дитину і самим відпочити, зняти напруження робочого дня. Ввечері , коли вся сім`я збирається вдома, доречними будуть ігри, які розраховані на учасників будь-якого віку.

Пропоную вам мовленнєві ігри, які розвивають пам`ять, увагу, а також створюють гарний настрій.

·        Гра « Назвіть слово»

Мета : називати слова на заданий звук.

Усі гравці говорять по одному слову, повторюватися не можна. Називаємо тільки іменники.

·        Придумування загадок.

Мета: вчити дітей міркувати, виділяти характерні особливості, ознаки предметів та описувати їх.Наприклад:Він хижак,живе в лісі. Має сірий колір хутра…

·        Гра«Стара казка на новий лад»
мета:  розвиток мовлення, уяви, творчого мислення.
Попросіть дитину вигадати «казку навпаки»: ведмеді заблукали й потрапили до дівчинки, що вони стали б робити, як повелися? .

·        Гра «Скажи навпаки»

Мета: розвивати у дітей мислення, увагу, уяву. вчити дітей знаходити протилежні за значенням слова.Наприклад: добрий – злий, веселий - сумний;

·        Гра «Назви одним словом»

 Мета: розвивати у дітей вміння групувати та класифікувати предмети наприклад:стіл, крісло, ліжко..(меблі)

·        Гра «Назви дію»

 Мета: : вчити придумувати слова –дії, виховувати зосереджуваність (бігаю, стрибаю…)

·        «Назви іменник» ( квітка, машина…)

·        «Доберіть слова»

Мета : вчити дітей добирати слова – ознаки.

наприклад : зайчик – боягузливий, довговухий, сірий, білий, швидкий;

квітка – червона, пахуча, яскрава…

- А тепер ознаку іменника (червона квітка) ще можна назвати дію, ознаку іменника.(червона квітка росте)

·        Гра «Скажи лагідно»

Мета: закріпити вміння утворювати іменники за допомогою зменшувальних суфіксів.  (береза –берізонька…)

·        Гра «Пори року»

Мета: закріплювати знання дітей про пори року, про сезонні явища певної пори року (узимку — холодно, морозно, іде сніг, з´являється крига; навесні — пригріває сонце, тане сніг, з´являється ...