Заклад дошкільної освіти
(ясла-садок комбінованого типу)
 №8 "Вербиченька"

Пріоритетні  завдання дошкільного закладу

на 2024/2025 навчальний рік:

 

- сприяти формуванню ціннісного ставлення дітей до художнього слова та книги засобами включення їх до різних видів художньо-мовленнєвої діяльності (вересень-листопад);

 

- формувати соціально-фінансову грамотність дошкільників, як важливої складової цілісного розвитку особистості (грудень-лютий); 

 

- підвищити рівень предметно-практичної та технологічної компетентностей дошкільників через застосування діяльнісного та  інтегрованого підходу (березень-травень);

 

 

 - здійснити самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу за напрямом «Здобувачі закладу дошкільної освіти»

 

Пріоритетні  завдання дошкільного закладу

на 2023/2024 навчальний рік:

 

- забезпечувати формування організаційної компетентності педагогічних працівників та їх здатності до навчання впродовж життя

 

- формувати  навички здоров’язбережувальної поведінки  дошкільників через інтеграцію різних видів діяльності 

 

- сприяти формуванню позитивного емоційно-ціннісного ставлення дитини до пізнавальної діяльності логіко-математичного змісту через її діяльність в інтерактивному розвивальному середовищі

 

 

 - сприяти  розвитку у дітей відчуття приналежності до своєї країни завдяки їхній участі в діяльності громадянсько-патріотичного змісту 

 

 

     

        З планом  підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів, навчально-допоміжного персоналу ЗДО№8 «Вербиченька» на 2024 рік ви можете ознайомитись за покликанням:

 

https://docs.google.com/document/d/1mZZfyv44pttVzp2OCUrFELksZympLHzy/edit

 

 

 

Пріоритетні  завдання дошкільного закладу

на 2022 – 2023 навчальний рік:

 

• Комплексне самооцінювання  освітніх і управлінських процесів ДНЗ-ЦРД з оп №25  (вересень-травень);

• Формування  навичок здоров’язбережувальної поведінки  дошкільників через інтеграцію різних видів діяльності (вересень - листопад);

• Забезпечення та сприяння особистісного розвитку сучасної дитини через її досвід участі у самодіяльній вільній грі (грудень-лютий);

•    Формування сталого стилю життя у дітей дошкільного віку через організацію проєктної діяльності (березень  - травень).

 

 

 

Інтерактивні методи розвитку мови дошкільників

 

Розвиток мовлення — це не лише збагачення словника, формування звукової, граматичної культури та удосконалення зв'язного мовлення. Насамперед, це — розвиток вміння спілкуватися. Тому педагоги мають вчити дітей робити повідомлення, пояснювати, переконувати, доповнювати, домовлятися, хвалити, надихати, дискутувати, вітати, слухати інших, користуватися вербальними та невербальними (міміка, жести, рухи) засобами виразності.

 

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні поставив перед педагогами основне завдання — виховати особистість, яка успішно діє в різних життєвих ситуаціях. А здатність швидко адаптуватися до нових соціальних умов безпосередньо залежить від комунікативних умінь та навичок, достатній рівень яких дає дитині змогу самореалізуватися й адекватно діяти у соціальному оточенні.

 

   Щоб навчити дитину оперувати своїми мовними знаннями, виховати ініціативну особистість з високим рівнем мовленнєвої творчості, необхідно використовувати у своїй роботі різні інтерактивні методи навчання.

 

  Необхідність упровадження в освітній процес інтерактивних методів очевидна, оскільки:

 

     *  сьогодні, як ніколи раніше, підвищуються вимоги до оновлення дошкільної освіти вихованців;

      * відбувається диференціація та індивідуалізація освіти дошкільників;

 

       * змінюються вимоги до якості дошкільної освіти, її оцінка не лише за рівнем знаннєвої підготовленості, але й елементарної життєвої компетенції випускників ДНЗ, їх здатності застосовувати знання у власному житті, постійно їх оновлювати і збагачувати.

 

Інтерактивні технології ("inter" - взаємний, "act" - діяти) - означає взаємодіяти, спілкуватися з будь-ким; це спеціальна форма організації пізнавальної та комунікативної діяльності, у якій всі учасники охоплені спілкуванням (кожен вільно взаємодіє з кожним, бере участь у рівноправному обговоренні проблеми).

 

Інтерактивне навчання дошкільників - це специфічна форма організації освітньої діяльності, метою якої є забезпечення комфортних умов для взаємодії, за яких кожна дитина відчуває свої успіхи і, виконуючи певну інтелектуальну роботу, досягає високої продуктивності. Інтерактивні методи навчання забезпечують таке  навчання, яке дає можливість дітям на занятті в парах, мікрогрупах або малих групах опрацьовувати навчальний матеріал, розмовляючи, дискутуючи та обговорюючи різні точки зору.

 

Інтерактивність виробляє в дитини відповідальність, самокритичність, розвиває творчий підхід до розв'язання проблем, вчить правильно і адекватно оцінювати свої сили, бачити "білі плями" у своїх знаннях.

 

Інтерактивні методи розвитку мови дошкільників

 

Мікрофон - метод роботи, в ході якого діти разом з вихователем утворюють коло та, передаючи один одному імітований або іграшковий мікрофон, висловлюють свої думки на задану тему. Наприклад, дитина бере мікрофон, розповідає кількома реченнями про себе, і передає мікрофон іншій дитині. Всі висловлювання дітей приймаються, схвалюються, проте  не обговорюються.

 

Дебати - метод роботи, в ході якого діти стоять у колі, висловлюють свої думки на задану тему, передаючи мікрофон один одному, але висловлювання обговорюються: діти ставлять одне одному запитання, відповідають на них, шукаючи спосіб розв'язання проблеми. (Наприклад, у Сергійка поганий настрій, тому діти пропонують способи, як підняти настрій чи усунути проблему, яка вплинула на  настрій хлопчика).

 

Удвох - метод роботи, в ході якого діти утворюють робочі пари та виконують запропоноване завдання, наприклад, по черзі описують картину.

 

Ланцюжок - метод роботи, в ході якого діти обговорюють завдання та вносять свої пропозиції в імітований ланцюжок. Наприклад, складають казку за таблицею, у якій представлений хід майбутньої казки у малюнках чи в умовних позначках.

 

Інший варіант використання даного методу: перша  дитина називає  об'єкт, друга - його властивості , третя - новий об'єкт з тими самими властивостями. Наприклад,  морква  - морква солодка -  солодким  буває цукор - цукор білий - білим буває сніг... і т.д.

 

Снігова куля - метод роботи, в ході якого діти об'єднуються у малі групи і обговорюють проблемне питання або виконують спільне завдання, домовившись про чітку послідовність дій кожного члена групи. Наприклад,  будують будинок, де наперед  домовляються про черговість дій кожного члена команди і про колір, з яким буде працювати та чи інша дитина.

 

Синтез  думок - метод роботи, в ході якого діти об'єднуються у малі групи, виконуючи певне завдання, наприклад, малюнок на аркуші паперу. Коли одна група намалює, то  передає малюнок   в іншу групу, учасники якої допрацьовують виконане завдання. По завершенню роботи складають спільну розповідь про те, що домалювали і чому.

 

Коло ідей - метод роботи, в ході якого кожна дитина або кожна група виконують одне завдання, наприклад,   складають казку по-новому, обговорюють її, потім вносять пропозиції чи ідеї (наприклад, як можна ще закінчити казку, щоб Колобок залишився живим; як допомогти Колобку обхитрити лисичку тощо).

 

Загальний проект - метод роботи, в ході якого діти об'єднуються у кілька груп (3-4). Групи отримують різні завдання, кожне з яких спрямоване на розв'язання певного аспекту однієї проблеми, наприклад, намалювати свої улюблені зимові розваги та розповісти про них.  Кожна група представляє свій «проект» - колективну роботу «Зимові розваги» та спільно обговорюють його.

 

Асоціативна квітка - метод роботи, в ході якого діти об'єднуються у кілька груп для розв'язання спільного завдання: на дошці закріплюється «середина» квітки із зображенням певного поняття, наприклад, «іграшки», «квіти», «фрукти», «тварини».  Кожна група добирає слова-асоціації або картинки-асоціації, які викладає навколо  цього поняття.  Перемагає команда, яка створить найбільшу квітку (з найбільшою кількістю підібраних картинок-асоціацій чи слів-асоціацій).

 

«Дерево рішень» - метод роботи, який містить декілька етапів:

 

1.  Обирання проблеми, що не має однозначного розв'язання, наприклад, «Що потрібно дереву для щастя?»;

 

2. Розглядання схеми, у якій прямокутник  - це «стовбур» (який позначає цю проблему), прямі лінії - «гілки» (шляхи її розв'язання), а кружечки  - «листочки» (рішення проблеми).

 

3. Розв'язання проблеми: діти підгрупами домовляються, обговорюють і малюють, наприклад, метелика, пташку тощо, розміщуючи їх на «дереві рішень» та пояснюють свій вибір.

 

Метод багатоканальної діяльності - метод роботи з дітьми, в ході якого обов'язково задіюються  різні аналізатори: зір, слух, дотик, смак, нюх. Наприклад, при розгляданні картини доцільно використовувати таку послідовність:  

 

·         виокремлення об'єктів, зображених на картині;

 

·         уявлення об'єктів через сприймання різними аналізаторами.

 

Після розглядання всіх об'єктів, зображених на картині, варто поставити дітям творчі завдання:

 

-   «прослухати» звуки картини через «навушники»;

 

-   вести віртуальні діалоги від імені зображених персонажів;

 

-   відчути «аромат» квітів, зображених на картині;

 

-   «вийти за межі зображеного»;

 

-  уявно торкнутися картини, визначити, яка її поверхня (тепла, холодна), яка погода (вітряна, дощова, сонячна, спекотна, морозна)  тощо.

 

Наприклад, при розгляді картини «Прогулянка в лісі» варто поставити наступні запитання: Як ви думаєте, про що говорять дівчатка? Торкніться до кори дерев,  яка вона? Послухайте звуки, як шелестить листя, стрекоче сорока і т.д.

 

 Дискусія - це метод колективного обговорення якогось складного питання. До дискусії готуються всі учасники освітнього процесу та активно залучаються всі діти. "Дискусія" з англійської - це те, що підлягає обговоренню, суперечливе. Наприкінці дискусії формулюється єдине колективне рішення завдання, проблеми або рекомендації. Питань (завдань) необхідно пропонувати не більше п'яти. Формулювати їх слід так, щоб була можливість висловити різні погляди щодо висунутої проблеми. Діти вчаться висловлювати власну думку: «Я думаю...», «Я вважаю...», «На мою думку...», «Я згоден, але...», «Я не згоден, тому що...».

 

 "Мозкова атака (мозковий штурм)" - один із методів, який сприяє розвитку творчості і дитини, і дорослого. Цей метод зручно використовувати під час обговорення складних проблем чи питань. Дається час для індивідуального розмірковування над проблемою (навіть може бути до 10 хв.), а через деякий час збирається додаткова інформація з приводу прийняття рішення. Діти - учасники "мозкової атаки" мають висловити всі можливі (і неможливі з позиції логіки) варіанти розв'язання проблеми, які потрібно вислухати і прийняти єдине правильне рішення.

 

Вікторина - метод-пізнавальна гра, яка складається із мовленнєвих завдань та відповідей на теми з різних галузей знань. Вона розширює загально-пізнавальний та мовленнєвий   розвиток  дітей. Запитання відбираються з урахуванням віку, програмових вимог та рівня знань дітей.

 

Бесіда-діалог - метод, спрямований на співучасть дітей з тим, хто виступає. В ході заняття з подачі знань, закріплення матеріалу вихователь ставить супроводжуючі запитання до дітей, з метою перевірки розуміння ними поданої інформації.

 

Моделювання проблемних ситуацій - метод взаємодії дорослого і дітей для вирішення поставленої проблеми. Ситуація моделюється вихователем спеціально.

 

"Що? Де? Коли?" -  активний метод, в ході використання якого  переважає співпраця, творче вирішення проблем, взаємний обмін думками, власними знаннями і вміннями тощо.

 

«За і проти» - метод роботи з дітьми, в ході якого дітям пропонується розв'язати проблему з двох сторін: за і проти. Наприклад, ставиться завдання розповісти, чому подобається зима (аргумент - «за») і чому не подобається зима (аргумент - «проти»).

 

Передбачення - метод роботи з дітьми, в ході якого пропонується «передбачити» можливі варіанти вирішення проблеми. Наприклад, запропонувати дітям назвати всі осінні місяці, розповісти про те, що вони очікують від кожного місяця. Пізніше  уявити себе на місці одного з місяців та розповісти про свої передбачення: «Я - перший місяць осені - вересень. Я дуже теплий місяць. Мене люблять усі діти, тому що починають ходити в школу...». Наступна дитина продовжує розповідати про цей  самий місяць (робота в парах).

 

 Показуха - метод роботи, в ході якого пропонується дітям поділитися  на команди, кожна з яких  задумує слово і,  використовуючи невербальні  засоби, представляє це слово іншій команді, яка має його відгадати.

 

«А що було б, коли б... ?»  - метод роботи, в ході якого пропонується дітям   поміркувати і висловити свої припущення, наприклад:  «А що було б, коли б зникли всі дерева на Землі?», «А що було б, коли б хижі тварини у казках стали вегетаріанцями?» тощо.

 

Уявна картина  - метод роботи, в ході якого пропонується дітям стати в коло і кожній  дитині по черзі описувати  уявну картину (першій дитині дають чистий аркуш паперу з нібито намальованою картиною, потім  вона передає аркуш  з уявною картиною  іншому учаснику гри і той продовжує  уявний  опис).

 

  «Що можна робити...?» - метод роботи, в ході якого  діти  вчаться усвідомлювати  поліфункціональні властивості  предметів. Наприклад: «Уявіть, як ще можна використати олівець? (як указку, диригентську паличку, термометр, жезл тощо).

 

Перевтілення - метод роботи, в ході якого пропонується дітям поділитися на команди і уявити себе на місці якогось предмета (книжки, ручки, стола, ляльки тощо) та презентувати себе з точки зору обраної ролі.

 

Казка навпаки - метод роботи, в ході якого пропонується дітям поділитися на дві команди і скласти свою казку по-іншому, замінюючи основні поняття на протилежні. Кожна команда отримує завдання: складає свою казку і відгадує казку іншої команди, складеної по-іншому. Приклад: «Жили собі дід та баба. І був у них собака Жук. І приніс їм Жук кісточку, не просту, а цукрову. Баба варила її, варила, та не зварила. Дід варив-варив, та не зварив. Кицька стрибнула, казанок перевернула, кісточку забрала і понесла. Дід сміється, баба сміється, і Жук весело гавкає: «Принесу я вам ще кісточку, але не цукрову, а просту, щоб швидко зварилася».

 

Колаж - метод роботи, в ході якого пропонується дітям поділитися на дві команди і домалювати на аркуші паперу свою картину (наприклад, фігуру неправильної форми) всіма підручними матеріалами і розповісти про неї 2-3 реченнями.

 

Реклама - метод роботи, в ході якого дітям пропонується поділитися на дві команди, кожна з яких  обирає будь-який предмет і намагається назвати всі його позитивні якості та функції, що допоможуть привернути до нього увагу інших.

 

Окрім вищезгаданих інтерактивних методів навчання дошкільників у практиці  роботи активно використовуються й наступні: творчі завдання, робота в малих групах, навчальні ігри (рольові та ділові, ігри-імітації), ігри-змагання (старший дошкільний вік), інтелектуальні розминки, робота з наочними відео-та-аудіо-матеріалами, тематичні діалоги, аналіз життєвих ситуацій тощо.

 

 Таким чином, інтерактивне навчання на заняттях (в тому числі й інтегрованих)  відбувається:  в парах (2 дитини), у мікрогрупах (3-4 дитини), у малих групах (5-6 дітей) разом з вихователем. При оцінюванні висловлювань дітей  не варто вживати  слово «правильно», а казати: «цікаво», «незвичайно», «добре», «чудово», «оригінально», що стимулює дітей до подальших висловлювань.

 

 

 

 

Розвивальне середовище з музичного виховання у групах ДНЗ

Музичний куточок

 

  Музичне виховання в дошкільних навчальних закладах перед­бачає роботу над розвитком музичного і поетичного слуху дошкільників, бажання і уміння дітей співати, танцювати, слухати музику, грати на музичних інструментах тощо. Реалізація цих за­вдань відбувається на основі широкої інтеграції і охоплює різні форми роботи з дітьми, як-от:

*    заняття;

*    самостійна діяльність;

*    ігри тощо.

Тому важливим педагогічним завданням є ефективна органі­зація предметно-просторового розвивального середовища групо­вих кімнат у дошкільному навчальному закладі, невід'ємною скла­довою якого є зокрема й музичний куточок.

Музичний куточок, насамперед, створюють для:

*    проведення групових та індивідуальних занять;

*    організації самостійної діяльності дітей;

*    поглиблення набутих знань;

*    формування музичних умінь та навичок;

*    організації творчого музикування дошкільників.

 

Вимоги до музичного куточка

Музичний куточок у дошкільному навчальному закладі має від­повідати соціокультурним особливостям суспільства, в якому жи­вуть діти. Зокрема, йдеться про забезпечення музичного куточка сучасними:

*    технікою та її іграшковими аналогами;

*    дидактичними, розвивальними матеріалами, які спонука­ють дітей до роздумів та творчих експериментів.

Окрім того, добираючи для музичного куточка ті чи інші матеріа­ли, музичні інструменти, слід ураховувати приналежність дітей до певного етносу, культурної та мистецької традицій.

Матеріали музичного куточка, незалежно від їхньої класифіка­ційної належності, мають відповідати віку дітей, вимогам безпеки та естетичним вимогам, бути розміщені в зручному та доступному для користування дітьми місці.

 

 

Музичний куточок у групі мож­на облаштовувати по-різному, ви­користавши:

*        невелику шафу з різними за розміром поличками;

*        декілька невеликих модулів-трансформерів, на яких будуть розміщені дитячі му­зичні інструменти, музично-дидактичні ігри,посібни­ки тощо.

Для музичного куточка також потрібні один-два столи або моду­лі, які трансформуються у столи, - для самостійного музикування та ігрової діяльності дітей. Раціонально, коли музичний куточок є складовою художньо-мовленнєвого центру або коли його розміщено біля куточка теа­тралізованої діяльності (все залежить від вимог до умовного зонування групи в конкретному дошкільному навчальному закладі). Тоді діти легко можуть використовувати окремі атрибути та елементи кос­тюмів, які їм потрібні в музично-театральній діяльності.

За бажанням та якщо дозволяє інтер'єр приміщення, музичний куточок можна відгородити декоративною ширмою, яку завжди можна легко прибрати.

 

Обладнання музичного куточка

У музичному куточку розміщують:

*         музичні іграшки;

*         дитячі музичні інструменти;

*         музично-дидактичні ігри;

*         ілюстрації до музичних творів;

*         аудіо- та відео-програвачі;

*         аудіо- та відео-носії тощо.

Слід звернути увагу, що музичні куточки для молодших та стар­ших дітей відрізняються тим, що для дітей молодшої та середньої груп мають переважати музичні іграшки, а не інструменти, а та­кож ілюстрації за сюжетами знайомих пісень тощо. Окрім того, над музичним куточком можна розвісити малюнки на музичну тематику.

З музичних інструментів у музичному куточку для молодшої групи розміщують:

*         бубон;

*         барабан;

*         брязкальця (маракаси);

*         бубоньці; гудок; дзвіночок
*         металофон; свистулька

 

У музичному куточку для середньої групи розміщують:
*          бубон; барабан; маракаси;
*          бубоньці; гудок, сопілка;
*          дзвіночок; металофон;
*          свистулька; водяний свищик;
*        дерев`яні палички; ложки; деркач

 

Натомість у му­зичний куточок для старшої групи слід додати:

*         трикутник; бубоньці; дзвіночок;

*         металофон; ксилофон;

*         маракаси;  тріскачки; деркач;

*         кастаньєти; бубон; тамбурин;

*         барабан; ложки; дерев`яні палички;

*         гудок; сопілка; свистулька; водяний свищик;

           *         джингл; дощовиця; фортепіано дитяче.

 

У музичному куточку для старшої групи  має бути якомога біль­ше музичних інструментів,  також диригентська паличка, музичне лото, альбом «Наші пісні» з ілюстраціями за сюжетами знайомих пі­сень, який постійно оновлюють, «музична драбинка» тощо.

 

Над музичним куточком доцільно розмістити портрети ком­позиторів, з творами яких діти ознайомлюються на заняттях, фо­тографії самих дітей групи, що грають на музичних інструментах, танцюють, співають тощо. Доречними у музичному куточку будуть і художньо-декоративні роботи дітей, виконані ними під час про­ведення комплексних музичних занять або занять з ручної праці.

 

Обладнання музичного куточка поділяють на два рівні:

*    обладнання, що розміщене на верхніх полицях і надається ді­тям для користування вихователем чи музичним керівником;

*    обладнання, що розміщене на нижніх полицях і є у вільно­му доступі для дітей.

Так, зокрема, на верхній полиці розміщують інструменти, які ви­користовуються дітьми дозовано - наприклад, металофони, - й ті, з якими діти можуть займатися лише під контролем вихователя чи музичного керівника відповідно до санітарно-епідеміологічних норм дошкільного освітнього закладу - дудочки, губні гармошки тощо. На нижній полиці розміщують барабани, ложки, трикутники, маракаси.

Вихователі та музичні керівники мають постійно стежити за тим, щоб використання дітьми музичного куточка було якомога ефектив­нішим, проводити його оцінювання. Окрім того, не­обхідно приділяти особливу увагу якості та чистоті звучання музич­них інструментів.

 

Класифікація обладнання музичного куточка

Для систематизації оснащення музич­ного куточка доцільно мати його паспорт, в якому може бути перед­бачена така класифікація:

*    озвучені дитячі музичні іграшки та інструменти для творчого музику­вання;

*    неозвучені іграшки (імітаційні);

*    музично-дидактичні ігри та посібники;

*    матеріал для творчих сюжетно-ро­льових ігор;

*    атрибути для музичних рухливих ігор;

*    аудіовізуальні посібники.

 

Озвучені музичні іграшки та дитячі інструменти

Озвучені музичні іграшки та дитячі музичні інструменти поді­ляються на чотири типи в залежності від їх звучання:

*  з невизначеною висотою звука - бубни, брязкальця, барабани, маракаси, дзвіночки (маленькі і великі), бубонці тощо;

*    з визначеною висотою звука - органчики, шарманки, му­зичні шкатулки;

*    з діатонічним та хроматичним звукорядами - метало­фон, ксилофон, гармошка, дитяче піаніно, органола;

*    такі, на яких можна видобути лише один звук - свистульки, дудочки, ріжки, пищалки, свистки.

 

Неозвучені іграшки

Неозвучені іграшки – це імітаційні, бутафорські музичні іграш­ки та інструменти або макети інструментів - балалайки, гітари, гармошки, дудочки, саксофон тощо. Вони призначені для створення ігрових ситуацій, під час яких діти, фантазуючи, уявляють себе музикантами, які гра­ють на музичних інструментах.

Музично-дидактичні ігри та посібники

Музично-дидактичні ігри та посібники використовують для розвитку сенсорних музичних здібностей дітей, ознайомлення з еле­ментами нотної грамоти тощо. Серед таких посібників можуть бути:

*    «музичні драбинки» з великими та маленькими іграшка­ми - пташками, тваринками;

*    графічний посібник «Емоції» - картки, на яких зображені особи з різними емоційними настроями - для визначення характеру мелодії при слуханні творів;

*    різноманітні тематичні альбоми:

-      «Портрети композиторів»;

-     «Музичні інструменти»;

-     «Пори року»;

-     «Улюблені пісні» - альбом пісень з репертуару групи з ілюстраціями до кожної пісні;

-     «Веселі танці»;

-     «Симфонічний оркестр»;

-     «Народні інструменти»;

-     «Танці народів світу» тощо.

 

Матеріал для творчих музичних ігор

Для творчих музичних ігор дошкільників у музичному куточку мають бути:

*    різноманітний матеріал для самостійного вироблення шу­мових та ударних музичних інструментів;

*    м'які музичні іграшки;

*    ляльки «іванець-киванець»;

*    образні музичні іграшки - собачки, котики, півники, зай­чики тощо, які співають або танцюють.

Атрибути для музичних рухливих ігор

Якщо атрибути для рухливих ігор, як-от маски та шапочки із зображенням різноманітних тварин, є у фізкультурно-оздоровчому центрі групи, то дублювати їх не потрібно. Головне, щоб діти орі­єнтувались у їхньому розміщенні та могли вільно використовувати у самостійній музичній діяльності. Це стосується й атрибутів для ди­тячої танцювальної творчості - елементів костюмів, масок, шапо­чок тощо, які зазвичай є в театральному куточку.

 

Аудіовізуальні посібники

Музичний куточок обов'язково має містити діапозитиви, CD та DVD із записами:

*    дитячих пісень;

*    народних мелодій;

*    музичних казок;

*    фонограм тощо.

 

Параметри  наповнюваності музичного куточка

Параметри	Коментар
Зміст та якість оформлення: • доцільність розміщення, доступність обладнання для дітей, зручність зберігання • змістовність, різноманітність, варіативність • відповідність віку дітей • оригінальність ідеї оформлення, наявність символіки, що відбиває музичну тематику • естетичність оформлення музичного куточка та посібників у ньому • можливість перенесення обладнання в інші місця	Для підтримки інтересу дітей до музичного куточка в ньому мають обов'язково бути змінні матеріли, оновлення яких відбуватиметься один-два рази на місяць
Професійність користування: • зайнятість дітей у музичному куточку в вільний час - самостійно або під керівництвом вихователя • використання дітьми у самостійних іграх певних атрибутів • вигадування дітьми власних ігор з наявними атрибутами та знаряддями	Професійність користування музичним куточком передбачає систематичність та послідовність педагогічних дій вихователя/музичного керівника щодо залучення дітей до музичної діяльності
Наявність паспорта музичного куточка	Паспорт складається з розділів, які формуються відповідно до поданих параметрів оцінювання музичного куточка. Розділи паспорта можуть конкретизуватись

 

 

 

 

 

Пам'ятка для педагогічного працівника

щодо стимулювання творчого і професійного

натхнення

 

       Визначте свою улюблену справу і почніть збирати "скарбницю", в якій зберігатимете все, що стосується Вашого захоплення: газетні вирізки, малюнки, вірші, листи, Ваші власні вислови тощо. Щодня поповнюйте "скарбницю" хоча б однією "дрібничкою".

     За допомогою прийому "кубик Рубика" комбінуйте матеріали Вашої "скарбниці", це дасть змогу систематизувати їх. Щоб "творчими пакетами", кількість та обсяг яких зростатиме  щодня, було зручно користуватися, накопичену інформацію варто зберігати на окремих аркушах паперу.

     Окресліть перспективу розвитку для кожного напряму, який виник завдяки Вашій творчій ідеї. Нехай вислів: "Це вимагає подальшого вдосконалення" стане Вашим життєвим девізом.

   Станьте експериментатором. Кожну власну ідею намагайтеся випробовувати на практиці, беріть на замітку результати вдалих "експериментів". Розвивайте в собі впевненість і сміливість, адже ці якості притаманні справжнім експериментаторам.

    Прагніть під час професійної або творчої діяльності з трепетом, любов'ю ставитися до того, що Ви робите. Лише тоді Ваші справи, вчинки, здобутки тішитимуть Вас і надихатимуть інших.

    Розширюйте коло знайомств. Використовуйте будь-яку нагоду, щоб поспілкуватися з новою людиною. Дізнайтеся про її захоплення або сферу знань, яка її цікавить.

    Контролюйте Ваш емоційний стан під час спілкування з колегами, близькими, щоб не відчути себе спустошеними.

   Удосконалюйте свій професіоналізм, опановуйте нові методики і прийоми роботи.

 

 

Поради для батьків "Як виховати патріота"

Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дити­на засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади стар­ших.

Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутніх гро­мадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьків­щини — рідного міста. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі   багатств  рідної  землі,   а  її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного міста, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність збе­рігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квіту­чих каштанів і бузку в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів не забудьте:

*  Йдучи вулицею рідного міста, роз­повісти про визначні пам'ятки, які зна­ходяться на цій вулиці.

*  Познайомити дітей із назвою вули­ці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається?

*    Відвідати разом всією родиною краєзнавчий    музей.    Після    відвідин обговоріть з дітьми те, що ви там поба­чили.

*  Побувати в прабабусь та прадідусів і розпитати, що вони знають про історію рідного міста. Які цікаві легенди, при­казки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми.

* Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного міста, а ввечері запропонуйте намалю­вати свої враження від прогулянки.

*   В День Перемоги всією родиною відвідати парк Пам'яті. Вшануйте вете­ранів Великої Вітчизняної війни, покла­діть квіти до пам'ятника.

*  Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному місті. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб місто завжди було охайним і привабливим.

*  Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми.

*    Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи про­живають і донині в рідному місті.

*  Знайомте дітей зі звичаями та тра­диціями рідного краю.

*  А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співай­те, читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і пись­менників.

*    Запропонуйте дітям намалювати Первомайськ  в майбутньому.

*  Створіть сімейний фотоальбом «Я і місто моє — Первомайськ». Разом з дити­ною придумайте вірші про рідне місто. Запишіть їх під фотографіями.

Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю, рідного міста.

 

Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутнього громадянина, дорослі мають передусім прищепити дітям глибоку повагу і турбо­тливе ставлення до своєї малої батьків­щини — рідного міста, району.