Пам’ятки для батьків щодо профілактики дитячого травматизму 

 

Пам`ятка з попередження пожежі

Шановні батьки, дорогі діти! Велика кількість пожеж зчиняється від дитячих пустощів з вогнем. Вогнем знищується багато чого, а нерідко в пожежах гинуть і травмуються діти.

ЩОБ НЕ ДОПУСТИТИ ПОЖЕЖІ ВІД ДИТЯЧИХ ПУСТОЩІВ З ВОГНЕМ, НЕОБХІДНО ВИКОНУВАТИ НАСТУПНІ ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ:

• зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;

• не дозволяти дітям розводити багаття, включати електронагрівальні прилади тощо;

• не дозволяти дітям користуватися газовими приладами;

• тримати в недосяжних дітям місцях рідини, які легко займаються (бензин, ацетон, спирт тощо).

• не допускати перегляд телепередач дітьми без догляду дорослих;

• не залишати малолітніх дітей без догляду.

Шановні батьки!

Ставтесь до ігор дітей з вогнем негативно. Роз'яснюйте, що їх ігри, пов'язані з вогнем, можуть спричинити пожежу, загибель майна, загибель людей у вогні.

ШАНОВНІ БАТЬКИ! Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам'ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання.

Сподіваємося, що Ви з усією відповідальністю поставитесь до наших порад.

ПРИ ВИНИКНЕННІ ПОЖЕЖІ НЕГАЙНО ВИКЛИКАЙТЕ ПОЖЕЖНУ ОХОРОНУ ЗА ТЕЛЕФОНОМ «101».

 

 

ПАМ'ЯТКА із забезпечення особистої безпеки дітей дошкільного віку

Шановні батьки!

Життя в умовах великого міста потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку зовнішнього світу.

                                                                                      

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та виконувати наступні правила:

1.Не залишати дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час.

2.Не дозволяти відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в поліцейську форму.

3.Не дозволяти дітям розмовляти з незнайомими людьми на вулиці.

4.Вчити користуватися телефоном для виклику служб 101,102,103,104.

5.Забороняти дітям підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними.

6.Забороняти грати ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами.

7.Забороняти користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також
заходити у ліфт з незнайомими людьми.

 

8. Не дозволяти дражнити тварин. Попереджувати зародження в дитині жорстокого відношення до "друзів наших менших".

9. Вчити дітей звертатися за допомогою до людей, які працюють у правоохоронних органах.

Шановні батьки! Проявляйте терпіння і навчайте дітей берегти своє життя та здоров'я.

Сподіваємось, що ця пам'ятка допоможе Вам зберегти дитину від біди!

ПАМ'ЯТКА з попередження дорожньо-транспортного травматизму серед дітей дошкільного віку

Шановні батьки! Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортних випадків з дітьми важливу роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованого поводження на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, Вам необхідно:

• вчити переходити вулиці на зелений сигнал світлофора, у встановлених місцях та підземним переходом;

• не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами;

• вчити дітей правильно обходити транспорт, що стоїть: автобус,тролейбус – позаду, трамвай – спереду;

• не дозволяти дітям самостійно їздити на громадському транспорті;

• не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

• не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися на велосипеді, ковзанах,санчатах, роликах на проїжджій частині дороги та поблизу неї – це може коштувати дитині життя;

• не подавати дітям негативних прикладів, порушуючи правила дорожнього руху.

СПОДІВАЄМОСЯ, ЩО ВИ ПРИСЛУХАЄТЕСЬ ДО НАШИХ ПОРАД!

 

ПАМ'ЯТКА з попередження травматизму серед дітей дошкільного віку під час відпустки батьків

Шановні батьки!

Щоб не допустити травмування дитини в лісі та на водоймі, пам'ятайте та виконуйте такі вимоги:

1.Під час перебування на вулиці в літній день захищайте голову дитини панамою.

2.Регулюйте перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри.

3. Дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не переохолоджувався.

4.Не залишайте дитину без нагляду біля водойми.

5.Не дозволяйте купатись та стрибати у воду в неперевірених місцях.

6.Для купання вибирайте незасмічені місця з твердим дном, без водоростей та мулу.

7.Забороняйте користуватись кругом, матрацом, плотом без супроводу дорослих.

8. Не допускайте пустощів на воді (не можна зненацька лякати,утримувати один одного під водою, жартома кликати на допомогу).

9.Забороняйте ходити до лісу без супроводу дорослих.

10.Під час перебування у лісі разом з дітьми не збирайте та не вживайте незнайомі гриби, ягоди, рослини.

11. Не розводьте у лісі багаття під час посухи; при виникненні необхідності в цьому, розмістіть вогнище на відкритому місці і після використання ретельно загасіть його та засипте землею.

12. Обстежте місця установки намету в лісі з метою уникнення небажаної зустрічі зі зміями, бджолами, мурахами тощо.

13. Для походу в ліс одяг дитини підбирайте таким чином, щоб оптимально захистити її від комах, кліщів та інших несподіванок.

14. Не засмічуйте навколишнє та не залишайте після себе жодних слідів свого перебування.

 

Безпека в побуті

 

1. Навчити дитину безпечним іграм. Не дозволяти проводити ігри, пов'язані із схованками в шафах га інших предметах що закриваються, за занавісками та з пересуванням в темряві.

2. Якщо дитина має окрему кімнату, то всі її речі повинні знаходитись на висоті піднятої руки, щоб виключити потребу діставати щось з стільця чи табуретки. Над ліжком не повинні висіти ніякі предмети.

3. Лампи в електроприладах повинні бути повністю закриті плафонами.

4 Гострі, ріжучі, колючі і крихкі предмети повинні знаходитись в недоступному для дітей місці

5. Особливу увагу потрібно звернути на зберігання ліків. Ліки повинні зберігатися в закритій під ключ шафі.

6. Іграшки не повинні бути небезпечними для дитини (лазерні іграшки, кулькові та водні пістолети) Якщо іграшка розбирається, то складові й частини за розмірами повинні бути такими, що не вміщаються в рот. ніс, вухо. Перевірте іграшки на можливість розбивання (уламки можуть поранити дитину).

 Безпека на кухні

1.Обідній стіл та стілець повинні бути підібрані у відповідності з ростом дитини.

2 Над обіднім столом не повинні висіти полиці або окремі предмети кухонного обладнання.

3. Всі спеції, як сипучі так і рідкі, повинні зберігатись в недоступному для дитини місці.

4.Якщо виникла потреба користуватися виделкою чи ножем, то їжу дитині повинні порізати дорослі.

5.Краї тарілок, чашок та склянок не повинні мати тріщин та щербинок.

6.На плиті ручки сковорідок і носик чайника потрібно повернути до стіни.

7.Гарячу їжу потрібно розливати лише на столі, а не переносити тарілки з нею з плити до столу.

8.В присутності дитини бажано користуватися горілками газової плити другого ряду.

Безпека у ванній кімнаті

1.Для дитини необхідно мати дитячі мийні засоби. Мийні  засоби, якими користуються дорослі, є шкідливими для дитини і повинні зберігатись в недоступному для неї місці.

2.Підлогу потрібно покривати не слизьким килимком.

3.Двері ванної кімнати повинні закриватись на гачок чи засув, розміщений у третій частині зверху.

4.Не можна залишати дітей наодинці під час купання.

 

Безпека користування газовими приладами

1. Не залишати дітей наодинці з увімкненими газовими приладами.

2.Не дозволяти дітям доторкатись до газових приладів, вмикати та вимикати їх.

3.Не обігрівати приміщення за допомогою полум'я газової плити: це може призвести до отруєння продуктами згоряння. Найбільш чутливими до отрут є діти.

Електробезпека:

1.Не залишайте дітей з увімкненими електроприладами (праска,телевізор, настільна лампа, електрообігрівач, магнітофон,комп'ютер тощо).

2.Не дозволяти дітям вмикати та вимикати електроприлади.

3.На розетки поставити заглушки.

4.Не вмикати в одну розетку більше, ніж два електроприлади.

 

Джерело: https://dsns.gov.ua/navchannya-naselennya-diyam-u-nadzvichaynih-sitaciyah

 

 

Батькам майбутніх першокласників 

 

Шановна батьківська громадо, доводимо до вашого відома, що освітній процес у Первомайському ліцеї « Престиж» здійснюється у дистанційному форматі.

 

Якщо ваша дитина досягла 6-річного віку, то її чекають у навчальному закладі .  

 

·         Які нормативні документи регулюють прийом до 1 класу:

Прийом документів до 1 класу регулює Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти i науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р. за № 564/32016.

·          Дата закінчення подачі документів до 1 класу :

Дата закінчення прийому закладами загальної середньої освіти документів для вступу до 1 класу — 31 травня 2024 року.

·         Хто подає документи для вступу дитини до 1 класу?

Документи подаються одним з батьків дитини (їх законними представниками) особисто до 31 травня.

·         Які необхідні документи для зарахування до 1 класу?

Необхідно одному з батьків до 31 травня надати:

- заяву про зарахування до 1 класу закладу освіти, за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця дитина;

- копію свідоцтва про народження дитини та оригінал;

- оригінал медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2010 року за № 794/18089,

- у разі наявності та за бажанням одного з батьків дитини до заяви про зарахування може додаватися оригінал або копія висновку ІРЦ про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.

- У разі наявності та за бажанням одного з батьків при поданні заяви про зарахування може бути пред’явлено документ, що підтверджує місце проживання дитини чи одного з її батьків на території обслуговування закладу освіти, реквізити якого зазначаються в заяві про зарахування.( для першочергового зарахування)

 

- Хто має право першочергового зарахування до 1 класу?

Першочергово до 1 класу зараховуються діти:

- місце проживання яких, чи одного з батьків, на території обслуговування закладу освіти підтверджене документально

- які є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому закладі

- які є дітьми працівників цього закладу освіти

 

·         Яким документом підтверджується місце проживання дитини на території обслуговування закладу?

Для підтвердження інформації про місце проживання дитини надається оригінал одного з таких документів (за вибором особи, яка подає заяву):

·         паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків дитини чи законних представників;

·         довідка про реєстрацію місця проживання особи (дитини або одного з її батьків чи законних представників) за формою згідно з додатком 13 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207

·         довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за формою згідно з додатком до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”

·         документ, що засвідчує право власності на відповідне житло (свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу житла тощо);

·         рішення суду, яке набрало чинності, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання;

·         документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму/піднайму/оренди тощо), укладений між фізичними особами (що для цілей цього Порядку підтверджує місце проживання за умови його реєстрації відповідно до статті 158 Житлового кодексу Української РСР або нотаріального посвідчення відповідно до законодавства) чи між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку;

·         довідка про проходження служби у військовій частині (за формою згідно з додатком 10 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207);

·         акт обстеження умов проживання (за формою згідно з додатком 9 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” (Офіційний вісники України, 2008 р., № 76, ст. 2561);

·         Інший офіційний документ, що містить інформацію про місце проживання дитини та/або одного з її батьків чи законних представників.

·         Яким документом підтверджується належність дитини до категорії осіб з особливими освітніми потребами?

Підтвердженням інформації про належність дитини до категорії осіб з особливими освітніми потребами є висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну оцінку дитини з особливими освітніми потребами (Постанова КМ № 806 від 19.09.2018). Під час подання заяви надається оригінал відповідного документа.

 

Хто визначає і закріплює за закладами освіти територію їх обслуговування?

 

Згідно з частиною 2 статті 66 Закону України «Про освіту» територію обслуговування за закладами, що забезпечують здобуття початкової та базової середньої освіти, закріплюють районні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад.

 

Освітній процес у 2023-2024 навчальному році для 1-х класів Первомайської гімназії №2  організований в очній формі навчання на базі закладу дошкільної освіти №12 «Струмочок» (на підставі укладеної угоди від 31.08.2023року).

Гімназія працює в одну зміну.

 

Джерело:

1. Сайт Первомайського ліцею «Престиж» http://pervomaysk-school4.edukit.mk.ua/zarahuvannya_do_1-h_klasiv/rozyasnennya_batjkam_pershoklasnikiv/

2. Сайт Первомайської гімназії №2  https://sch12.in.ua/?cat=14

 

Академічна доброчесність це -

 

Виховуймо доброчесних громадян змалечку!!!

 

Рекомендації  батькам щодо виховання у дошкільнят

чесності та справедливості:

1. Будьте прикладом. Діти навчаються багато від своїх батьків, тому важливо вести себе чесно і справедливо у всіх сферах життя. Пам'ятайте, що ваші дії та слова мають великий вплив на розвиток цінностей у вашої дитини.

2. Звертайте увагу на моральні аспекти. Підкреслюйте важливість чесності та справедливості у розмовах з дитиною. Обговорюйте, як правильно поводитися у різних ситуаціях та пояснюйте, чому це важливо.

 3. Встановлюйте правила та очікування. Створення чітких правил та очікувань допоможе вашій дитині розуміти, що ви очікуєте від неї. Наприклад, встановлення правила "не брати чуже" та пояснення, що це нечесно.

4. Коли ви помічаєте, що ваша дитина виявляє чесність або справедливість, похваліть її за це. Це підкреслить важливість цих цінностей і заохочуватиме їх розвиток.

 5. Розвивайте емпатію. Навчайте свою дитину співчувати і розуміти почуття інших людей. Це допоможе їй розуміти потреби інших людей та бути більш справедливою у своїх вчинках.

6. Використовуйте позитивне підсилення. Застосовуйте позитивне підсилення, таке як похвала та нагороди, коли ваша дитина виявляє чесність та справедливість. Це стимулює бажання продовжувати добрі вчинки.

 7. Розвивайте критичне мислення. Навчайте свою дитину аналізувати інформацію та робити об'єктивні висновки. Це допоможе їй бути справедливою у вирішенні проблем та конфліктних ситуаціях.

8. Виробляйте навички розв'язання конфліктів. Навчайте дитину способам вирішення конфліктів, які базуються на чесності та справедливості. Наприклад, пояснюйте, як обговорювати проблеми з іншими дітьми та шукати компромісні рішення.

 

Загалом, виховання чесності та справедливості у дошкільнят вимагає постійної уваги та спілкування з дитиною. Будьте терплячими та приймайте кожну навчальну ситуацію як можливість для розвитку цих цінностей у вашої дитини.

 

 

Як організувати відпочинок дітей влітку

 

Всі – і дорослі, і діти – чекають літа, тепла, відпустки. А коли настає ця пора, виникають нові проблеми: де і як відпочити,  як організувати життя дитини. Не у всіх є можливість  відпочити на різних базах відпочинку. Тим більше у час дії воєнного стану у країні.



Відпочити зі своєю дитиною – це чудова можливість побути з нею наодинці, подивитися на неї іншими очима, порадіти тому, як вона виросла і як багато її цікавить.
Намагайтесь зробити відпочинок з малюком корисним і для нього, і для себе. Спілкування з дитиною потребує від дорослого не тільки терпіння, але й знання, розуміння того, як збагатити життя малюка новими враженнями, не втомивши його, як організувати літній відпочинок так, щоб він був оздоровчим. Вам у пригоді стануть наші поради.


Запитання перше і завжди найгостріше: чи треба спати дитині вдень?

Відповіді на запитання не можуть бути однозначними. Придивіться до своєї дитини і, головне, пам'ятайте, що дошкільник живе за своєю програмою – такі особливості його віку. Плануючи щось для малюка, обговоріть разом із ним, що і коли ви робитимете і навіщо. Якщо він прийме цей режим, повірте, він буде виконувати його сам.


А чи потрібно дітям влітку спати вдень і якою має бути тривалість сну, вирішуйте самі.



 


У ЩО МИ ПОГРАЄМО?


Від'їжджаючи на літній відпочинок, не забудьте іграшки, звичайно, улюблені. Діти різного віку залюбки граються м'ячем. Ігри з м'ячем різноманітні і сприяють розвитку організму дитини. Цих ігор варто навчити дітей: перекидати м'яч з поступовим збільшенням відстані, кидати його на підлогу, в стінку, підкидати вверх, ловлячи його обома або однією рукою, із плесканням у долоні, змінюючи положення рук, через сітку потрапляти м'ячем у ціль. Для того, щоб «школа м'яча» була гарно засвоєна вашою дитиною, грайте разом з нею.


ІГРИ ДІТЕЙ З ВОДОЮ ТА ПІСКОМ


Організуйте ігри дитини з піском, але пам'ятайте, що пісок потребує систематичного догляду. Раз на тиждень його варто обливати окропом, щодня „прочісувати” граблями, очищати від сміття, згрібати після кожної гри ввечері і за годину до гри поливати - пісок буде чистим і пластичним.
Для ігор з водою можна використати гумові надувні басейни, поліетиленові ванни й тазики, поміщати в них плаваючі іграшки, пляшечки, баночки з поліетилену. Зробіть з дітьми кораблики, нехай гумові ляльки „вчаться” плавати, а каченята живуть на пісочній фермі біля „ставка” – вкопаного в землю тазика.

 



НАДАЙТЕ ДИТИНІ МОЖЛИВІСТЬ САМОВИРАЗИТИСЯ


Підвищений емоційний настрій влітку позначається в дітей прагненням втілити свої враження в малюнок, ліплення. Нехай у дитини завжди будуть під рукою різні фарби, фломастери, олівці, пластилін і глина. Малюнок – це показник психічного стану дитини. Яскраві, соковиті фарби говорять про те, що з дитиною все добре. Використання малюком переважно темних тонів для малюнка повинно насторожити дорослого.

 



ЯКЩО ДИТИНА ЗАЛИШИЛАСЯ В МІСТІ


Як зробити перебування дитини в місті цікавим?

Залучення дитини до спостереження за життям тварин, ознайомлення з особливостями різних представників тваринного світу може зіграти велику роль у вихованні її почуттів, рис характеру і правильного ставлення до навколишнього середовища.

 

Привабливими об'єктами можуть стати такі тварини, яких ми часто зустрічаємо, але майже не звертаємо уваги. Це – комахи. Невеликий газон, квітник, пустир, старий ставок або калюжа, яка ніколи не висихає, група кущів або дерев, дерев'яні огорожі або стіни будинків – місця, де їх можна побачити. Комахи – істоти, як правило, невеликі за розміром, при бажанні їх можна навіть потримати в долоньці і добре роздивитися, не завдаючи їм ніякої шкоди.
Комахи приваблюють дітей тим, що вони дуже рухливі, стрибають, бігають, літають, зариваються в землю або пісок, багато з них мають яскраве забарвлення, незвичну форму.

 


Кожний вид має свої особливості в поведінці і способі життя. Одні спритно маскуються, коли виникає небезпека, інші – добре захищаються, виробляючи запахи або видаючи звуки, які відлякують ворога, а треті, навпаки, вдають із себе хижаків або мертвих (сонечко, жуки-листоїди, довгоносики).
Переважно всі комахи захищаються від птахів. Для цього вони добре маскуються. Метелики, наприклад, сідають на землю і стіни так, щоб тінь від складених крил не падала в сторони. Нижній бік крилець у них завжди пофарбований у тон, який зливається з тлом. Багато комах „несмачні”. Вони попереджають про це своїм яскравим забарвленням. Гусениці завжди „одягнені  в маскувальний халат” – пофарбовані під колір тієї рослинності, якою вони харчуються, і тому їх важко помітити. Багато комах прикидаються сухими гілочками, сучками, паличками, сухими і зеленими листочками.
Спостереження за комахами сприяє розумінню дітьми взаємозв'язків живої і неживої природи і дбайливого ставлення до неї.
Дитина запитує, експериментує, значить – пізнає світ. Допоможіть їй у цьому і ви ніколи про це не пошкодуєте. Активізація пізнання в дитинстві відгукнеться в дорослому житті інтелектом та творчістю.

 

 

 

взято із сайту http://lebidka.com.ua/news/a-560.html

 

 

 

ПОРАДИ ДЛЯ СІМ’Ї, ЯК ВИХОВАТИ ДОБРОЧЕСНІСТЬ

 

Доброчесність – це про довіру: коли те, що заявлено, відповідає дійсності.

Наприклад, коли виробник шоколаду пише, що в складі є какао, він вважається доброчесним, якщо какао справді там є.

 

Виховання – це про ціннісні речі. Тому, наприклад, казати дитині: “Читай більше” й не читати самому не вдасться. Так само з доброчесністю. Якщо батьки вважають, що нормально видати чуже за своє, то дитина так і вважатиме.

 

Якщо для батьків оцінка важливіша, ніж те, що знає дитина, тоді з цим ми нічого не зробимо і у дитини,  малоймовірно не будуть сформовані етичні принципи.  Поки буде колекціонування високих оцінок, а не знань, із недоброчесністю буде складно боротися.

 

 

У сім’ї має бути повага до особистого простору. Треба проговорювати з дитиною, що брати чуже – недобре. Тим, хто до цього звикнуть із дитинства, буде легше дотримуватися доброчесності в будь-яких проявах.

 

Джерело: https://nus.org.ua/articles/yak-vyhovaty-uchniv-dobrochesnymy-rekomendatsiyi-dlya-shkil-ta-batkiv/  

 

  

На сьогодні Україна стала однією з найбільш «забруднених» боєприпасами країн світу.  Саме тому,ІТ компанія Filancy, створила вже третій навчальний
відеоролик, у якому один із найвідоміших українських песиків -Патрон - розповість діткам, як уберегтися від мін і снарядів, що не здетонували.
Автором тексту анімації виступила Інна Большакова - дитячий психолог, автор підручників та навчальних програм для дітей та дорослих, методиста Новопечерської школи, експерта з освіти та виховання в громадській
спілці "Освіторія". І за участі найвідомішого чотирилапого рятувальника України - пса Патрона.

https://www.youtube.com/watch?v=cR0rXKcfDt4 

 

 

Download
Памя'тки про вибухонебезпечні предмети.p
Adobe Acrobat Document 2.3 MB
Download

 

Памятка "Допомога при травмуванні взимку"

 

https://docs.google.com/document/d/1AbPw3fkuyP0wEn68ZW0TRXfjoiv1vmvr/edit?usp=sharing&ouid=106414315683294621792&rtpof=true&sd=true

 

 

Обережно – СКАЗ!!!

У Миколаївській області від сказу помер 31-річний чоловік, який відмовився від лікування після укусу бездомного собаки. Чоловік був госпіталізований 11 січня з діагнозом "Сказ. Маніфестна форма" важкої форми перебігу. Він помер увечері 12 січня. Як відомо, чоловік отримав укус ще в серпні, проте надалі ігнорував профілактичне лікування від сказу.

Сказ – зооноз номер один, одна із найдраматичніших та небезпечних інфекційних хвороб спільних для людини і тварин. Захворювання викликається вірусом, що передається через слину при укусі. Характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи та закінчується летально.

Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хижих (вовки, лисиці – 41,4%) чи свійських тварин (коти -21,8%, собаки – 15,3%), а також сільськогосподарських тварин (20,2%).

Інкубаційний період сказу триває досить довго – у середньому 1-3 місяці (хоча може тривати й до року), і перші ознаки хвороби виникають пізно, коли у мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), що робить лікування після вираження симптомів практично неможливим (зафіксовано лише три науково підтверджених випадки одужання після появи симптомів).

Якщо вас вкусила або ослинила підозріла тварина:

  • повідомити державну установу ветеринарної медицини та звернутись до медичного закладу для отримання допомоги;
  • негайно промити мильною водою місце укусу чи ослинення;
  • обробити ділянку навколо рани йодом;
  • якщо рана кровоточить, але кровотеча не загрожує життю, не слід відразу зупиняти її, бо з нею частково усувається збудник сказу;
  • ні в якому разі не можна відсмоктувати кров із рани, бо збудник сказу може потрапити в організм через слизову рота;
  • за можливістю якнайшвидше звернутись в найближчу медичну установу за допомогою;
  • тварину ізолювати і спостерігати за нею протягом 10 днів;
  • постраждалому від укусу тварини проводиться повний курс щеплень антирабічною вакциною, яка попереджує захворювання і може врятувати життя;
  • ослинений одяг забороняється замивати після укусу. Його необхідно обережно зняти, провітрити, висушити на вулиці і випрасувати гарячою праскою або прокип’ятити;
  • протягом б місяців не можна вживати алкогольні напої.

 

Щоб захистити себе і своїх улюбленців кожен власник тварини повинен знати та дотримуватись обов’язкових  правил:

1.        Щороку доставляти своїх собак та котів до ветеринарних установ для огляду та імунізації (щеплення) проти сказу.

2.        Тримати сторожових собак на прив’язі або у вольєрі і випускати їх лише  у закритих дворах, що виключають можливість втечі, про наявність собак застерігати написом.

3.        Про захворювання або укус собаки, кота чи іншої тварини негайно повідомляти ветеринарну службу.

4.        Вигулювати та виводити за межі помешкання собак з підвищеною агресивністю тільки при наявності короткого повідка та намордника і обов’язкового щеплення  проти сказу.

5.        Купувати, продавати, виставляти на виставках, перевозити в інші населені пункти усіма видами транспорту собак, котів  тільки при наявності ветеринарного свідоцтва Форма№1 та ветеринарного паспорта з відміткою про імунізацію проти сказу, що проведена не більше 12 місяців тому та не менше 30 днів до вивозу.

6.        Не допускати до полювання не щеплених проти сказу собак.

 

 

 

 

 

          Безпека дітей... Як часто вона залежить від нас, дорослих! Чи цікавилися ви, наскільки ваша дитина знає правила дорожнього руху і безпечної поведінки на вулиці? Чи дотримує їх? Хтось може запитати: «Навіщо пояснювати малюкові правила безпеки, якщо поки він з'являється на вулиці тільки за руку з дорослим?» Але ж незабаром ваша дитина піде до школи, стане самостійним пішо­ходом і пасажиром...  І до цього моменту в малюка слід сформувати свідому і безпеч­ну поведінку. Від цього залежить здоров'я, а часом і життя дитини.

 

 

 

 

 

  БЕЗПЕКА НА ДОРОЗІ

    Шановні батьки!

    В останні роки на дорогах України щорічно виникають десятки тисяч автомобільних аварій і катастроф, у яких гинуть та отримують травми тисячі чоловік в тому числі і дітей.

    Причини дорожньо-транспортних подій можуть бути різноманітні. Це, насамперед, порушення правил дорожнього руху, перевищення швидкості руху, недостатня підготовка осіб, що керують автомобілем, слабка їх реакція та технічні несправності автомобілів. Нерідко причиною аварій і катастроф стає керування автомобілем осіб у нетверезому стані.

    Серед батьків багато   тих, хто сідає за кермо автомобіля. Прислухайтесь ще раз до порад безпеки.

 

Пильність і передбачення

 

Немає правил, придатних для всіх умов руху. Крім одного - за кермом завжди треба бути максимально обережним і уважним. Воно допоможе вам уникнути багатьох небезпечних ситуацій.

їздіть зрозуміло для навколишніх! Намагайтеся керувати автомобілем так, щоб ваші дії ніколи не були несподіваними для інших водіїв і пішоходів.

Коли поведінка іншого водія вам не дуже зрозуміла, знижуйте швидкість.

Якщо водій попереду знижує швидкість, не поспішайте його обганяти, спочатку усвідомте собі, чому він це робить.

Не будьте самовпевненим, остерігайтеся невпевнених.

Звикайте керувати автомобілем, заглядаючи далеко вперед і назад.

Не можна водити автомобіль з розрахунком на те, що уникнути небезпеки вам допоможуть вміння та розсудливість інших водіїв. Треба завжди самому бути готовим уникнути небезпечних наслідків помилок або легковажності навколишніх.

Будьте психологом! Під час руху за іншим автомобілем, намагайтеся передбачити дії його водія, щоб бути готовим до всяких несподіванок.

 

 

Пильність і втома

 

Небезпечно рухатися без зупинок тривалий час, це притуплює увагу. Монотонна їзда має гіпнотичну дію. Час від часу змінюйте темп руху, зупиняйтесь для відпочинку.

Тримайте кермо без напруження, але обов'язково обома руками. Це дозволяє вести автомобіль без великих зусиль і миттєво вирівнювати його при поштовхах.

Вночі водій стомлюється швидше через напруження зору і підвищену увагу. Тому треба частіше зупинятися для відпочинку.

Ніколи не керуйте автомобілем, якщо ви нездорові або почуваєте втому.

 

Дотримання дистанції

 

Найголовніше для забезпечення безпечного руху у потоці машин це інтервал і дистанція.

Не "працюйте ліктями" на дорозі: по обидва боки вашого автомобіля завжди повинно залишатися хоча б по півметра простору.

При зустрічах з автопоїздом інтервал треба збільшувати до одного метра, тому що причіп рідко коли йде по сліду тягача.

Звикніть завжди триматися правіше. Добрий водій повинен займати на дорозі не більше місця, ніж йому призначено.

Не "висніть на хвості" у автомобіля, що йде попереду. Це втомлює і завжди

небезпечно.

 

Пам’ятайте про гальма

 

Вміле застосування гальма - найпереконливіше свідчення високої майстерності водія. Воно тим вище, чим рідше і плавно ви гальмуєте.

Різке гальмування це вірний шлях до заносу і виходу автомобіля з-під контролю. Намагайтеся завжди дотримуватися такої дистанції, щоб гальмувати лише у крайньому випадку. Знизивши швидкість на одну третину, ви скоротите гальмівний шлях більш, ніж удвічі.

Завжди перевіряйте роботу гальм, коли сідаєте за кермо автомобіля (особливо незнайомого). Доведіть керування гальмами до повного автоматизму, і ви виграєте чимало часу для оцінки дорожньої обстановки.

Ні в чому так не помітна різниця між майстром і недосвідченим водієм, як у

користуванні передачами і гальмами.

 

Увага, поворот!

 

Тільки повороти доріг по справжньому перевіряють наше вміння водити автомобіль безпечно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поради щодо

розвитку  пізнавальної активності дитини

  1. Постійно підтримуйте інтерес дитини до навколишнього світу, звертайте увагу на нові об'єкти; називайте те, що дитина сприймає, пов'язуйте сприйняте з її минулим досвідом.

  2. Залучайте дітей до виконання  посильних трудових доручень. Трудова діяльність збуджує активність та інтереси дитини, збагачує її знан­ня, чуттєві образи й враження.

  3. Щоб не гасити дитячої допитливості, потрібно в доступній формі давати відповіді на дитячі запитання, спираючись на найпростіші конкретні факти.

  4. Спонукайте дитину думати самостійно, послідовно,   розмірковувати, робити висновки.

  5. Не слід прагнути, щоб дитина була як усі. Помічайте успіхи дитини в розумовому зростанні.

  6. В домашній бібліотеці обов’язково має бути література

    енциклопедичного змісту.

  7. Важливим засобом формування допитливості є заняття з малювання, ліплення, аплікації та інших видів образотворчої діяльності, тому подбайте про наявність вдома необхідного обладнання.

  8.  Переглядайте з дитиною телепередачі пізнавального змісту.

  9. З дитиною потрібно якнайбільше говорити. При цьому мова батьків повинна бути максимально чіткою.

  10. Важливе місце у формуванні допитливості дітей дошкільного віку займають конструкторські іграшки - будівельний матеріал, розрізні картинки, кольорова мозаїка.

  11.  Допомагайте дитині стати «розумним авантюристом», покладатися в пізнанні на інтуїцію і ризик, найвірогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.

 

 

 

Економічне виховання в  родині

 

      Як часто дитина вимовляє слова: «Я хочу!»? «- Дуже часто», підтверджують батьки. Найчастіше це відбувається тоді, коли справа стосується розваг, солодощів, іграшок. Але отримати все миттєво можливо не завжди: іноді з етичних міркувань, іноді з причини тимчасового безгрошів’я. Тоді дитина може образитися, голосно кричати чи довго плакати. Як правильно вчинити батькам в подібній ситуації; більше того – як це пов'язано з економікою?

 

      Основи економічних знань діти старшого дошкільного віку  отримують на спеціальних заняттях у дитячому садку. Мета занять з економіки – повідомлення дітям знань з області фінансових категорій, формування уявлень про товар, як результат і продукт людської праці, морально-трудові якості особистості, вміння оцінювати річ, як товар і як предмет людських відносин, знайомство з різними видами реклами, історією походження грошей і т. д.

 

На заняття діти «купують», «продають», «міняють», «працюють» - але все це лише гра, яка закріплює досвід, отриманий в сім'ї. Родина – реальне економічне середовище, в якому живе дитина, де вона постійно включається в життєві ситуації: стикається зі справжніми грошима, рекламою, ходить з батьками в магазин, бере участь в процесах купівлі - продажу і т. п.

 

   Зрозуміло, що об'єднання двох форм економічного виховання: вдома і в дитячому садку, двох аспектів поведінки дітей – умовного і реального, може дати позитивний результат в області їх економічного виховання і розвитку. Робота з економічного виховання дошкільнят неможлива без участі батьків, їхньої зацікавленості, розуміння важливості проблеми.

 

Особистий соціальний, а тим більше економічний, досвід дітей суттєво обмежений, тому завдання батьків – створити такі виховні ситуації, які сприяли б збагаченню морально-економічного досвіду, формуванню морально-економічних звичок.

 

 

 

Кілька практичних порад батькам, які прагнуть виховати соціально-адаптованих до сучасних економічних умов дітей:

 

  •  Розповідайте дітям про свою роботу.

 

Діти не зможуть усвідомити зв'язок між працею і грошима, якщо не будуть знати, ким працюють їхні батьки, як заробляють засоби для існування. Робота повинна не тільки подобатися, вона повинна «годувати».

 

  • Не приховуйте від дітей своє матеріальне становище.

 

Дитині немає необхідності вникати у всі нонсенси сімейного бюджету, але вона повинна знати про матеріальне становище

 

сім'ї; дитині потрібно пояснити, куди йдуть гроші, навчіть її порівнювати бажання з можливостями, миритися з деякими обмеженнями. Не привчайте дітей до надмірностей.

 

Коли дитина мало не щодня отримує від Вас подарунки і ні в чому не знає відмови,вона дуже швидко звикає до цього, її запити зростають. Подумайте про майбутнє.

  • Навчіть малюка обмежувати себе.

 

Формуйте у дітей розумні потреби. Слухаючи дитячі «Я хочу!», частіше запитуйте: «А навіщо тобі це?». Діти повинні

 

прагнути задовольнити свої потреби, в тому числі і матеріальні, (наприклад, покупки); разом з тим їм навіть корисно засмучуватися через неможливість здійснити своє бажання. Отримуючи все на першу вимогу, вони можуть перейти межу розумного.

  • Вчіть дітей ощадливості.

 

Не залишайте без уваги зіпсовані предмети, зламані іграшки, розірвані книги. Покажіть дитині, як іх можна полагодити. Якщо малюк буде бачити вашу  турботу про продовження терміну служби  оточуючих його предметів, він навчиться берегти не тільки свої, але і чужі речі. Ваша байдужість призведе до зворотного   результату.

 

  •  Допоможіть дітям усвідомити вартість речей.

 

З раннього віку діти повинні усвідомлювати вартість речей, якими

 

користуються: іграшки, книги, одяг і т. д.

 

Малюки не повинні звикати до того, що все, що ламається, автоматично замінюється новим. В кожній речі дитина повинна бачити цінність, яку хтось створив своєю працею, а батьки підкріпили її своєю роботою, тобто купили на зароблені гроші.

 

 

 

 

Яка іграшка потрібна вашій дитині?

 

      Важко уявити гру дошкільняти без іграшки, причому дитина не просто забавляється, а бачить у ній товариша, живу істоту. Якою має бути іграшка, щоб вона стала бажаним супутником дитячої гри?


       Центром багатьох дитячих ігор «в сім’ю» є лялька. На неї спрямовані всі ігрові дії «тата» й «мами». Лялька допомагає дитині моделювати взаємини між людьми в трудовій діяльності. Наприклад, діючи з ляльками в ролі вчителя й учня, продавця й покупця, діти вчаться проявляти взаємну увагу, чуйність, турботу про іншу людину. Потрібні дітям і транспортні іграшки: молодшим – великі дерев’яні і пластмасові вантажні машини, самоскиди, паровоз з вагонами. Бажано мати й будівельні іграшки: цеглинки, кубики, бруски одного кольору – для малюків, різні конструктори.Велику педагогічну цінність мають дидактичні іграшки, в яких закладено й саму ігрову ідею, і результат.

           Граючись з дорослими, дитина вчиться розглядати предмети, порівнювати, розбирати на частини. Такі іграшки, як пірамідки, мотрійки, мозаїки; різні настільно-друковані ігри типу розрізних картинок, лото, кубики. Для розвитку рухів бажано придбати обручі, скакалки, м’ячі, кеглі. Діти люблять готові іграшки, але не менший інтерес становлять для них іграшки-замінники. Треба з розумінням ставитися до прихильності малюків, до різноманітних коробочок, мотузочок, стрічечок. В жодному разі не можна їх викидати, адже вони допомагають реалізації ігрових задумів.

 

Пропонуємо до вашої уваги посилання, за якими Ви можете  завантажити  книги Ернеста Кіпхарда та Хельги Зіннхубер "Как развивается ваш ребенок". Це зручні та ефективні посібники, які допомагають визначити батькам рівень загального розвитку дитини від народження до семи років.

 

http://mivmeste.in.ua/poleznye-materialy/karty-razvitiya-rebenka/

 

 

 

 

 

 

 

 

Умови повноцінної соціалізації дитини

дошкільного віку

 

 Соціалізація — це засвоєння людиною моральних норм і цінностей, моралі, правил поведінки в соціумі (суспільстві).

Головна умова даного процесу — спілкування. Соціалізація дитини дошкільного віку є тривалий і багатоплановий процес, який дуже важливий для його гармонійного входження в суспільство.

Фактори і особливості

Адаптуючись до зовнішнього світу, дитина поступово вчиться поводитися, відповідно до правил соціуму, приміряє певну роль, намагається знайти баланс між вимогами оточуючих і власними потребами. На успішність його соціалізації впливають фактори, які бувають зовнішніми і внутрішніми.

До зовнішніх чинників належить сім'я, дитячий колектив в дошкільному закладі, у дворі, в гуртках за інтересами, центри раннього розвитку, а також релігія і культура соціальної групи . Зовнішні фактори встановлюють форму і зміст соціалізації дошкільника, визначають напрямок її подальшого розвитку.

Внутрішні чинники є індивідуальні особливості малюка, що безпосередньо впливають на формування у нього картини суспільства. Вони в більшій мірі визначають стиль переживання відносин між особистостями.

Проблема соціалізації дитини дошкільного віку відноситься до засадничих в педагогіці та вікової психології. Адже саме вона визначає можливість особистості успішно функціонувати в суспільстві.

Особливості соціалізації дитини дошкільного віку безпосередньо залежать від його віку, який визначає тип провідної діяльності, шляхи і засоби освоєння соціальних норм. Головним у розвитку особистості є:

На першому році життя — спілкування всередині сім'ї. Дитина сприймає і засвоює базову інформацію про зовнішній світ через призму сімейних відносин. Також на їх основі у малюка формуються норми поведінки в суспільстві.

У віці 1-3 років — спілкування в колективі дітей. Батьки повинні розуміти, що на цьому етапі важливо забезпечити дитині повноцінне спілкування з однолітками. Це може бути дитячий сад, групи раннього розвитку, спілкування на дитячих майданчиках. У подібних колективах діти вчаться спілкуванню зі своїми ровесниками, вперше дізнаються такі поняття, як дружба, співпереживання. Добре, якщо в дитячих установах розробляються і застосовуються різні програми соціалізації дошкільнят.

У віці 3-6 років — розвиток власної мови. У цей віковий період мова дитини стає його головним інструментом пізнання навколишнього світу. Він вчиться будувати діалоги, задавати питання, аналізувати отримані знання.

Соціалізація дошкільника, як правило, проходить за допомогою гри. Тому педагоги розробляють комплексні програми, які в ігровій формі пропонують дитині нову для нього інформацію.

 

Умови

Фахівці виділяють деякі умови соціалізації дитини дошкільного віку, без дотримання яких неможлива успішна його адаптація до суспільства. Такими є:

Самостійність. Отримуючи нові знання, дитина повинна вміти їх осмислити, проаналізувати, оволодіти ними. Самостійність необхідно заохочувати за допомогою особистої зацікавленості малюка або ж шляхом ігрової мотивації.

Самоорганізація. Даним терміном позначають вміння малюка без постійного зовнішнього контролю, допомоги та стимуляції з боку дорослих організувати і проводити свою діяльність. Як правило, самоорганізація дитини проявляється вже в старшому дошкільному віці, маленькі дітки ще не готові до такого процесу. У старших дошкільників формується вміння сприймати завдання, планувати свою діяльність, самостійно її контролювати і оцінювати.

Колективна взаємодія. Для повноцінного розвитку особистості не достатньо лише спілкування дитини з дорослими. Йому необхідний контакт з дітьми різного віку. Причому, важливо, щоб в колективі були як діти старше, так і молодше, і, звичайно ж, однолітки. Спілкування з дітьми різного віку забезпечує дитині широку соціальну практику, що дозволить йому в майбутньому без праці адаптуватися в будь-якій соціальній середовищі.

Для становлення особистості дошкільника, його успішної соціалізації важливе значення має ігрова діяльність. Її необхідно поєднувати з прийомами і методами, які модулюють ігрову ситуацію і орієнтовані на адаптацію малюка в суспільстві.

У дошкільних установах педагоги створюють спеціальні програми супроводу соціалізації в ігровій діяльності. У них використовуються такі методи і прийоми як тренінги, розвиваючі вправи та ігри, психогімнастика, бесіди, малювання. З їх допомогою у дітей розвивають певні соціальні якості, наприклад, співробітництво, рефлексію (схильність до аналізу своїх переживань), емпатію (розуміння емоційного стану або внутрішнього світу іншої людини).

Проблеми

Деякі батьки стикаються з проблемами соціалізації дитини дошкільного віку. Найчастіше такі порушення пов'язані із затятим небажанням дошкільника ходити в садок, страхом спілкування з іншими дітьми. Малюк може ігнорувати прохання і побажання батьків і вихователів у дитячому садку. Такі порушення соціалізації зазвичай легко піддаються корекції в дошкільному віці. Головне - вчасно звернутися за допомогою до фахівця, який підкаже способи і методи корекції.

 

Соціалізація дитини дошкільного віку - відповідальний і часто важкий процес. Однак батьки повинні розуміти, що її значення величезне для майбутньої адаптації людини в суспільстві. Тому дуже важливо створити всі умови для даного процесу, уважно відстежувати поведінку дитини, визначати напрямки його діяльності та навчання. При будь-якій підозрі на порушення соціалізації слід показати малюка фахівцеві.

 

 

 

Як вдома розвивати творчі здібності дитини

Декілька мудрих порад

    Про ранній творчий розвиток своїх дітей батьки раніше не замислювалися і в більшості своїй навіть не чули. Зате зараз дуже популярно займатися з малюком творчістю мало не з пелюшок. На цю тему написано безліч книг, створена маса курсів. А ще в дошкільних закладах відкриті розвиваючі творчі студії, гуртки. Творчі заняття зазвичай проходять дуже захоплююче і позитивно, і всі дітки із задоволенням беруть у них участь.

     Займатися творчістю зі своїми малюками можливо и вдома. Головне – не потрібно надавати цьому дуже глобальне значення і довго готуватися до занять. Треба просто плавно вплести творчі моменти у ваше повсякденне життя, заздалегідь підготувати всі необхідні матеріали і бути готовим.

 

    Що ж можуть зробити мама і тато для розвитку творчого потенціалу у своєї дитини? Ось кілька простих, але дієвих порад. Разом – веселіше! Це дійсно так, а там, що б ви не робили, до всього залучайте малюка. Шиєте іграшку? Значить, дайте йому маленькі клаптики – нехай «шиє» щось своє. Можна разом шматувати тканину ножицями, тримати голку або малювати викрійку. Клеїте коробку з картону? Тоді дайте дитині також набір картону і клей, нехай він теж що-небудь споруджує.

     У побутових справах дітлахи теж із задоволенням приймають участь: допомагають прибирати кімнату, розставляти речі на місця, влаштовувати затишок в оселі; садити з мамою квіти і робити з татом ремонт. І нехай це у них виходить не ідеально, але заняття цікаве малюкові, допомагає вчитися і привчає його до творчої праці. Може з нього виросте відомий дизайнер.

    Не бійтеся незапланованих розходів на кухні. Розсипана мука, крупа, неправильно зліплений вареник, звичайно ж маленьким помічником, веде до придбання досвіду. Адже готування страв, їх оформлення – це також творчість. Згадайте своє дитинство: швидше за все, вас не підпускали близько до зразково чистої кухні. А вам так хотілося витворити щось корисне. Тому не бійтеся перевести продукти або влаштувати невеликий погром на кухні, вашому чаду від цього буде тільки користь і суще задоволення.

      Заведіть домашню тварину. Діти пізнають світ за допомогою братів наших менших: показують їм свої іграшки, малюнки, водять їх на повідку, одягають тварин і допомагають мамі шити для них одяг. Часом їх ігри носять дуже навіть креативний характер. Так малюки стають більш відповідальними і знаходять справжнього друга у вигляді собачки, кішечки або папуги.

     Частіше спілкуйтеся з природою, так як в ній є все, щоб пробудити закладені в дитині творчі здібності. При умінні дитини спостерігати, слухати, милуватися природою, його творчий початок формується і буквально розквітає. А батькам залишається тільки збирати плоди.

Дитина повинна мати своє робоче місце, навіть якщо це буде зовсім невеликий куточок. Це може бути маленький дитячий столик, спеціальна парта зі стільчиком. Робочий одяг та аксесуари. Для занять творчістю краще виділити той одяг, який не шкода буде забруднити. А на кухні варто повісити фартух або те, що може його замінити. Під час творчого процесу або готування на кухні зручно використовувати велику клейонку, а також мати під рукою вологі серветки і паперові рушники. Таким чином, фарби, фломастери, пластилін або борошно, що летить на всі боки, будуть вам не страшні.

    Щоб привчити малюка до порядку, заведіть вдома таке місце, в якому тільки він буде встановлювати порядок. Наприклад, це може бути маленький шафка для домашніх речей, як у дитячому садку. Довірте дитині самій оформити дверцята, прикрасити її наклейками, а потім привчите щодня стежити за порядком в шафі.

    Всі дитячі вироби зберігайте в одному місці. Краще розташуйте їх на увазі: маленькому майстрові обов’язково захочеться похвалитися своїми роботами перед гостями, розповісти і показати, як він їх робив. Це дасть йому стимул для нових звершень.

     Постарайтеся зрозуміти, до чого найбільше тягнеться дитина під час занять творчістю, що у нього найкраще виходить, і сконцентруйтеся на цьому. Якщо він обожнює малювати, то нехай якомога більше малює, а інші творчі заняття нехай будуть другорядними. Це може стати великим внеском у майбутнє вашої дитини.

    Ну і, звичайно, підбадьорюйте і заохочуйте малюка – нехай знає, що ви їм пишаєтеся і що всі його старання не марні .

Точковий малюнок

Дітям подобається все незвичайне. Періодично знайомте дітей з нетрадиційними техніками зображення.

Малювання крапками відноситься до незвичайних прийомів. Для реалізації можна узяти фломастер, олівець, поставити його перпендикулярно до білого аркушу паперу і почати зображати. Але краще всього виходять точкові малюнки фарбами. От як це робиться. Взяти гігієнічну (ватну) палицю занурити її в густу фарбу. А далі принцип нанесення крапок такий же як і графічним матеріалом.

Важливо потім обговорити з дошкільником, які краще всього предмети можна малювати методом «точкового малюнку».

Поролонові малюнки

Чомусь ми всі схильні думати, що, якщо малюємо фарбами, то обов'язково і пензликом. Та не тільки. На допомогу може прийти поролон. Можна зробити з нього найрізноманітніші маленькі геометричні фігурки, а потім прикріпити їх тонким дротом до палички або до олівця. Знаряддя творчості вже готове.

Тепер його потрібно вмочити в фарбу і методом штампів малювати червоні трикутники, жовті кухлі, зелені квадрати. Спочатку діти хаотично малюватимуть геометричні фігури. А потім запропонуєте зробити з них прості орнаменти – спочатку з одного виду фігур, потім з двох, трьох.

Не можна недооцінювати роль орнаментального живопису в естетичному вихованні дітей. І не тільки в естетичному. Малювання орнаментів допомагає дитині оцінювати просторові орієнтири.

Часто дошкільникам важко дається декоративне малювання − і як наслідок гасне до цього виду творчості інтерес. А тут на допомогу малюкові приходять готові фігурки, зроблені за допомогою поролону.

Малювання крейдою

Дошкільники люблять різноманітність. І це виявляється не тільки у вибиранні засобів зображення: пензлик, фломастер, олівець, але і в так званому робочому місці.

Як правило, діти малюють в будинку (удома, в дитячому саду). А як чудово буде вивести їх на простір, ближче до навколишнього світу. Ці можливості надають нам звичайна крейда, вугілля. Гладкий асфальт, плитка, каміння − ось та основа, на яку добре лягає крейда й вугілля. Так, асфальт пропонує зображувати сюжети. Їх, якщо немає дощу, можна розвивати наступного дня. А потім по сюжетах складати розповіді. А на керамічних плитках, які зберігаються в залишках десь в коморі, можливо зображати крейдою або вугіллям узори, маленькі предмети.

Великі камені, типу валунів, просяться прикрасити їх під зображення голови тварини або під пеньок. Дивлячись що або кого формою камінь нагадує.

Розмальовування маленьких камінчиків

Зрозуміло, найчастіше дитина зображає на папері, рідше на асфальті, плитці, великих каменях. Площинне зображення будинку, дерев, машин, тварин на папері не так вабить, як створення об'ємних власних творінь.

У зв'язку з цим використовуються морські камінчики. Вони гладкі, маленькі і мають різну форму. Сама форма камінчика підкаже дитині, який образ у даному випадку створити.

Один камінчик краще підмалювати під жабу, інший – під жучка, а з третього вийде чудовий грибок. На камінчик наноситься яскрава густа фарба і образ готовий.

А краще за все закінчити так: після того, як камінчик висохне, покрити його безбарвним лаком. У цьому випадку блищить, яскраво переливається об'ємний жук або жаба, зроблена дитячими руками.

Ця іграшка ще не один раз братиме участь в самостійних дитячих іграх і приноситиме чималу користь її господареві.

Метод чарівного малюнку

З нашого досвіду: цей метод дуже люблять і діти, і дорослі. А реалізується він так. Кутом воскової свічки на білому папері малюється зображення (ялиночка, будиночок, а може, цілий сюжет). Потім пензликом, а краще ватою або поролоном, фарба наноситься зверху на все зображення.

Унаслідок того, що фарба не лягає на жирне зображення свічкою, малюнок як би з'являється раптово перед очима, проявляється.

Можна такий же ефект отримати, малюючи спочатку шматочком господарського мила. Ви можете готувати «чарівні листочки», які будуть розфарбовувати діти, не знаючи, що з’явиться.

При цьому не останню роль грає підбір фону до предмету. Наприклад, намальованого свічкою сніговика краще розфарбувати блакитною фарбою, а ялинку – зеленою.

Метод пальцевого живопису

Ще один із способів зображати навколишній світ: пальцями, долонею, ступнею ноги, а може бути, і підборіддям, носом. Не всі сприймуть таке твердження серйозно. Де ж грань між витівкою і малюванням?

А чому, скажіть, ми повинні малювати тільки пензликом або фломастером? Адже рука або окремі пальці − це така підмога. Причому вказівний палець правої руки слухається дитину краще, ніж олівець. Ну, а якщо олівець зламався, пензлик витерся, фломастери скінчилися − а малювати хочеться. Є ще одна причина: іноді тематика просто просить дитячу долоньку або пальчик. Наприклад, малювання дерева дитина краще виконає руками, чим іншими знаряддями. Пальцем він виведе стовбур і гілки, потім (якщо осінь) нанесе на внутрішню сторону руки жовту, зелену, жовтогарячу фарби і намалює зверху багряно-червоне дерево.

Метод нитко рафії

Використовують цей метод в основному для дівчаток. Але це не означає, що він непридатний для дітей іншої підлоги. А полягає він у наступному. Спочатку робиться з картону екран розміром 25х25 см. На картон наклеюється або оксамитовий папір, або однотонна фланель. До екрана добре б підготувати симпатичний мішечок з набором шерстяних або напівшерстяних ниток різних кольорів. Ви вже, ймовірно, здогадалися?

Так, в основі цього методу лежить наступна особливість: до фланелі або оксамитового паперу притягуються ниточки, що мають певний відсоток шерсті. Потрібно тільки прикріплювати їх легкими рухами вказівного пальця. З таких ниток можна готувати цікаві сюжети. Розвивається уява, відчуття смаку.

Дівчатка вчаться уміло підбирати кольори. До світлої фланелі підходять одні кольори ниток, а до темної – абсолютно інші.

Так починається поступовий шлях до жіночого ремесла, рукоділля.

Метод монотипії

Два слова про цей, на жаль, рідко використовуваний метод. І марно. Тому що він таїть у собі немало принадного для дошкільників. Якщо стисло сказати, то це зображення на целофані, яке переноситься потім на папір. Адже цікаво ж. Починаємо на гладкому целофані малювати фарбою за допомогою пензлика, або пальцем (не треба одноманітності). Фарба повинна бути густою і яскравою. І відразу ж, поки не висохла фарба, перевертаємо целофан зображенням вниз на білий папір і як би промокаємо малюнок, а потім піднімаємо.

Виходить два малюнки. Іноді зображення залишається на целофані, іноді на папері. Але ж можна подарувати один малюнок бабусі, подружці, хворому хлопчикові, сусідові.

 

Малювання по мокрому паперу

     До недавніх пір вважалося, що малювати можна тільки на сухому папері, адже фарба достатньо розбавлена водою. Але існує цілий ряд предметів, сюжетів, образів, які краще малювати на вологому папері.

Потрібна неясність, розпливчатість, наприклад, якщо дитина хоче зобразити наступні теми: «Місто в тумані», «Мені приснилися сни», «Йде дощ», «Нічне місто», «Квіти за занавіскою» і так далі.

Вам потрібно навчити дитину зробити папір трохи вологим. Якщо папір буде надмірно мокрим − малюнка може взагалі не вийти. Тому спочатку потрібно намочити в чистій воді грудочку вати (поролон), віджати і провести або по всьому аркушу паперу, або тільки по окремій частині.

 

І папір готовий до відтворення пливучих образів, малювання.