правила про правила: як навчати дитину справедливості
Консультація для батьків
Дозволяйте дітям висловлюватися щодо несправедливості
Діти очікують, що всі будуть грати за правилами, і коли хтось їх порушує, їм потрібно висловити своє незадоволення. Не нехтуйте дитячими скаргами, натомість уважно й терпляче вислухайте дитину й разом із нею поміркуйте, як можна було зробити все по-іншому. Такі розмови зосереджені на справедливості й можуть допомогти дитині вирішувати схожі ситуації в майбутньому.
Встановлюйте прості правила
Правила для дітей мають бути простими й зрозумілими. Скажімо, «Будь добрим до кожного та лагідним до всього». Це можна пояснити так: «Ми не б’ємося, не обзиваємося, не пліткуємо, не ображаємо інших, а також не грюкаємо стільцями, не рвемо папір, не ламаємо олівці й не малюємо на меблях». Якщо діти порушили одне чи кілька правил, сядьте в коло і разом пригадайте всі встановлені правила.
Дотримуйтеся правил,
яких навчаєте дітей
Діти зазвичай наслідують те, що бачать. Тому вони мають розуміти, що правила встановлені для всіх. І якщо дорослі будуть порушувати ці правила, діти також швидко почнуть їх ігнорувати й чинити опір. Дотримуйтеся правил у будь-яких обставинах, а не лише тоді, коли вам це зручно.
Ставтеся до всіх однаково, не виділяйте улюбленців
Між дітьми часто точиться боротьба за іграшки, їжу, привілеї чи увагу дорослих. Нерідко причина суперечки в тому, що діти вважають когось із них улюбленцем батьків. Намагайтеся приділяти однакову увагу всім дітям. Дослухайтеся до того, як дитина розповідає про свої думки та мрії, що вона думає про випадки несправедливості, з якими вона стикалася, тощо.
Надавайте змогу дітям
навчатися кожного дня
У щоденному житті звертайте увагу дітей на правила, які вони можуть зрозуміти. Гарним прикладом є сигнали світлофора чи знаки дорожнього руху, які регулюють поведінку на вулиці. Встановіть разом із дітьми правила щоденного життя у вдома, скажімо: чекати своєї черги, щоб погратися з іграшкою; складати особисті речі в шафку, прибирати за собою. Щодня навчайте дитину дотримуватися встановлених правил.
Створюйте безпечні
й комфортні умови
Діти мають знати свої обмеження, починаючи з трирічного віку. До того вони зазвичай копіюють поведінку дорослих, і їх просто треба скеровувати у правильному напрямі. Установіть для дитини правила відповідно до принципу «не зашкодь». Якщо діти знають, що є певні межі, які ніхто не повинен перетинати, вони почуваються в безпеці.
Грайте з дітьми в ігри, в яких треба дотримуватися правил
Діти дошкільного віку люблять гратися, бігати та сміятися. Навчіть їх грати у прості ігри — хованки, здобуття прапору тощо. Дітям дуже подобаються ігри з правилами. Вони навіть самі можуть вигадати правила, яких повинні будуть дотримуватися всі, хто бажатиме із ними грати.
Давайте дітям змогу
погратися в дорослих
Поспостерігайте за грою дітей в дорослих та дізнайтеся, як діти сприймають вашу поведінку. Вони намагаються бути дорослими й імітують дії, слова та інтонації своїх батьків і вихователів. Фраза «Уявімо, що я — мама, а ти — дитина» — початок гри. Відтак діти виявляють або турботу, або погане ставлення — залежно від того, що вони отримують від дорослих. Давайте дітям змогу грати в такі ігри, щоб вони ліпше розуміли, що таке справедливість і несправедливість, а ви — бачили свої помилки.
Визнавайте свої помилки
Інколи дорослі припускаються помилок і звинувачують дітей у тому, чого вони не робили. Важливо, щоб дорослі вміли визнавати свої помилки і просили вибачення. Так діти пересвідчуватимуться, що справедливість відновлюється.
Джерело: https://naurok.com.ua/konsultaciya-dlya-batkiv-pravila-pro-pravila-yak-navchiti-ditinu-spravedlivosti-173531.html
Поради батькам « Як підготувати дитину до дитячого садка»
Скористайтеся підказками практичного психолога, щоб провести для батьків майбутніх вихованців консультацію та допомогти їм уникнути поширених помилок під час підготовки дитини до дитячого садка.
У віці двох-трьох років діти зазвичай починають відвідувати дитячий садок і опиняються в нових для себе умовах — змінюється звичний розпорядок життя, вперше дитина надовго залишається без батьків у колі незнайомих людей, тож необхідно встановлювати нові соціальні зв’язки. І до всіх цих змін дитині потрібно адаптуватися.
Адаптація — це складний процес пристосування дитини до нових умов, що відбувається на фізіологічному, соціальному та психологічному рівнях.
На тривалість і успішність адаптаційного періоду впливає багато чинників, зокрема:
біологічні — вік дитини, індивідуальні психофізіологічні особливості організму, стан здоров’я;
соціальні — середовище, в якому зростає дитина; стиль виховання в родині.
Через це всі діти адаптуються до умов дитячого садка по-різному. Хтось простіше, а хтось складніше. Хтось швидко, а в декого адаптація розтягується майже на пів року. Для того щоб «пом’якшити» певні моменти адаптації, слід підготувати дитину до дитячого садка.
Налаштовуйте дитину на позитив
Насамперед самі підготуйтеся до того, що дитина відвідуватиме дитячий садок. Зокрема усвідомте, що ваші слова, дії та пріоритети у вихованні впливають на те, наскільки легко та швидко дитина пристосується до нових умов.
Нерідко батьки ведуть дитину в дитячий садок через необхідність, домашні чи робочі обставини, і з жалем розповідають у присутності дитини про свої переживання родичам, сусідам, знайомим тощо. У такій ситуації малюк неодмінно «зчитає» ваш емоційний стан і почне себе жаліти, вередувати й відмовлятися ходити в дитячий садок. Якщо ви самі засмучуєтеся і стресуєте через те, що дитина йде в дитячий садок, вона просто не матиме підстав вірити, що там буде добре, весело, цікаво. Тому як би вам не було шкода дитину, уникайте в її присутності розмов з іншими дорослими про свої переживання.
У жодному разі не залякуйте дитину дитячим садком, погрожуючи: «Не будеш слухатися — віддам у дитячий садок». А потім, коли відвідування стануть регулярними, не обіцяйте за небажану поведінку залишити малюка в дитячому садку. Натомість повсякчас запевняйте дитину, що мама/тато завжди забиратиме її і не існує жодних обставин, за яких її залишать.
Важливо позитивно налаштувати дитину на зміни в її житті. Тому про вступ у дитячий садок говоріть як про подію радісну, очікувану. Поясніть дитині, що відвідувати дитячий садок — об’єктивна необхідність, бо вона дорослішає.
Не вживайте фрази типу: «Не бійся!», «Не соромся!», «Чого ти зніяковів?», «Сміливіше треба!» — вони не підтримують, а навпаки підсилюють страх дитини.
Акцентуйте увагу дитини на тому, що вдома залишаються малюки, а дорослі діти мають ходити на свою «роботу» в дитячий садок, як мама і тато. Зазвичай діти двох-трьох років такою «роботою» дуже пишаються і сприймають її як привілей дорослішання. У присутності дитини із захопленням і гордістю розповідайте знайомим, родичам, друзям про те, що вона скоро піде в дитячий садок.
Інформуйте дитину про майбутні зміни
Дитина спокійніше і впевненіше увійде в нову ситуацію, якщо точно знатиме, що саме чекає її в дитячому садку. Подбайте про те, щоб малюку не бракувало інформації у незнайомому середовищі. Саме через невідомість та відсутність соціального досвіду в дитини виникає тимчасова неадаптивність. Проте попередня позитивна інформація про дитячий садок зменшить емоційне напруження в період адаптації.
Для того щоб підтримати дитину, розкажіть, як самі ходили до дитячого садка, що було там цікавого. Або, якщо це справді так було, розкажіть про хороший і радісний досвід своїх старших дітей. Почитайте разом із дитиною книжки, персонажі яких відвідують дитячий садок, та обіграйте різні ситуації, які можуть статися з дитиною в дитячому садку.
Приміром, обіграйте з дитиною ситуацію, коли лялька йде в дитячий садок. Проговоріть у грі максимально детально, що і в якій послідовності відбувається: «Лялька Катя прийшла в дитячий садок. Її зустрічає вихователька та інші діти. Катрусю, привітайся. У тебе буде своя шафа для одягу, складай усе в неї (запропонуйте дитині скласти речі ляльки в «шафку»). У дитячому садку ти гратимешся з іншими дітьми, ходитимеш на прогулянку. Обідати ти будеш за столом (нехай дитина розмістить ляльку за столиком поруч з іншими ляльками). Після обіду всі лягають спати у свої ліжечка (відповідно дитина має покласти ляльку в іграшкове ліжечко). А ввечері після ігор усіх дітей забирають додому».
Таке своєрідне ігрове передбачення подій дасть змогу знизити емоційне напруження дитини та допоможе їй легше пристосуватися до нових умов.
Забезпечте дитині фізіологічний комфорт
Настрій маленької дитини часто залежить від її фізіологічного комфорту. Щоб дитина добре почувалася у період змін та адаптації до них, узгодьте свій домашній розпорядок дня із розпорядком дитячого садка. Це зменшить фізіологічний дискомфорт, який дитина відчуватиме, якщо її особистий фізіологічний ритм не буде збігатися із розпорядком дитячого садка.
Наприклад, дитині пропонують у дитячому садку їсти в той час, коли вдома вона звикла гуляти. А пізніше, на прогулянці, вона починає вередувати, плакати через відчуття голоду. Або ж просто засинає за обідом, адже зазвичай у цей час звикла спати.
Коли дитина відчуває фізичний дискомфорт, голод чи втому, її гнів та роздратованість — єдино доступний для неї спосіб повідомити про це і вплинути на ситуацію. Фізіологічний дискомфорт провокує в дитини емоційні зриви, нервові перевантаження, що й призводить до психосоматичних захворювань. Останні — це захисна реакція на психологічний дискомфорт, що переживає дитина, захист організму від емоційного перенапруження. Нервова система дитини під впливом значних навантажень вдається до так званого «психосоматичного захисту». Його вегетативні симптоми — підвищена температура, висипи на шкірі, утруднене дихання, блювота, кишково-шлункові розлади.
Аби уникнути таких труднощів та максимально згладити гострі кути процесу звикання до садка, якомога раніше поцікавтеся розпорядком дитячого садка і підкорегуйте свій домашній розпорядок. Якщо йдеться про розбіжність у 20—40 хв, то усунути її буде нескладно. Головне — зберігайте послідовність і пам’ятайте про поступовість та повільність цього процесу.
Якщо звичний для дитини домашній розпорядок кардинально різниться в часі та послідовності від прийнятого в дитячому садку, вам доведеться ґрунтовно попрацювати. Не намагайтеся міняти все водночас, бо це може нашкодити дитині, спершу проконсультуйтеся з лікарем-педіатром.
Формуйте відповідні до віку навички
Для того щоб дитина впевненіше почувалася в нових умовах, зверніть увагу на основні навички самообслуговування. Заохочуйте дитину самостійно одягатися та роздягатися. Не прагніть прискорити одягання/роздягання та допомогти дитині. Не квапте її та не сваріть, якщо щось не вдається зробити одразу.
Дитина, яка самостійно їсть ложкою, не відчуватиме стрес під час прийому їжі в дитячому садку. Їй не доведеться чекати, поки її погодують. Також дитина може бути неготовою до того, що її годуватиме малознайома людина. Тому подбайте про те, щоб навчити її їсти самостійно.
Окрему увагу приділіть тому, щоб навчити дитину користуватися туалетом і мити руки. Це значно полегшує адаптацію до дитячого садка. Адже дитині не знадобиться просити про допомогу щоразу, коли їй потрібно в туалет.
Отже, входження дитини в нову життєву ситуацію завжди гостре не лише для неї, а також і для її батьків та працівників дитячого садка. Проте саме від дорослих залежить, наскільки травматично дитина переживатиме цей процес, як подолає труднощі адаптації до умов дитячого садка.
Джерело: https://emetodyst.expertus.com.ua/10007937
Поради батькам,
які допоможуть майбутнім першокласникам швидко адаптуватись до шкільного життя
1. Запропонуйте дитині відвідати майбутню школу, якщо це можливо. Перед початком навчання відбувається знайомство з класним керівником і шкільними приміщеннями, що дозволяє дитині познайомитися з новою атмосферою і заспокоїти її.
2. Розкажіть про школу. Обговоріть з дитиною, що вона може очікувати від першого дня у школі. Також дізнайтеся про дитячі оповідання і книжки про шкільне життя і використовуйте їх як основу для розмов.
3. Розвивайте самостійність. Заохочуйте дитину до самостійності: переодягатись, чистити взуття, розстилати ліжко, прибирати за собою тощо . Це буде корисним для першокласників, оскільки у школі вони будуть залежати від рівня сформованості своїх навичок самостійності.
4. Встановіть режим дня. Почніть привчати дитину до правильного графіку сну, їжі та інших щоденних справ, які будуть відповідати режиму дня у школі.
5. Ставте завдання. Перед початком навчання дайте дітям кілька завдань для виконання, щоб вони відчули себе успішними і готовими до школи.
6. Використовуйте рольові ігри. Розігруючи різні ситуації, які можуть статись у школі, дитина зможе засвоїти певні правила поведінки у класі та на перервах.
7. Знаходьте позитив. Схвалюйте будь-які зусилля дитини і наголошуйте на позитивних аспектах шкільного життя, наприклад, на знайомствах з новими друзями.
8. Будьте оптимістами. Наголошуйте на тому, що шкільне життя - це нова пригода, що допоможе дітям відкривати світ, навчатися новому та розвиватися.
ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ.
"Емоційний інтелект"
Дуже важливо підготувати дітей до вступу в школу. Особливо необхідно розвивать емоційний інтелект, який допомагає дитині розрізняти свои та чужі емоції, а такоже керувати життям та емоційний стан.
Навчіть дитину розмовляти мовою емоцій на власному прикладі. Старайтесь починайте свої висловлювання так: «Я відчуваю…», «Мені б хотілося…», «Я роздратований… через те, що…». Наприклад, після сімейного свята скажи: «Я щаслива, бо сьогодні ми так чудово відсвяткували твій день народження». Так дитина вчиться впізнаваті почуття ту вловлюваті настрій, які могут залежаться від багатьох факторів.Розкажіть, що всі емоції важливі. Серед них є ті, від яких хочеться всміхнутися: радість, щастя, гордість. А є такі, від яких стає погано, хочеться плакати: розгубленість, страх, злість, образа, розчарування.
АДАПТАЦІЯ ДИТИНИ ДО ДИТЯЧОГО САДОЧКА.
Рекомендації ДЛЯ БАТЬКІВ
От і настав той час, коли ваша дитина іде до дитячого садочка. Напевно, немає батьків, які б не хотіли, щоб цей етап пройшов легко, спокійно, щоб малюк з задоволенням і без криків відразу ж пішов до дитсадка. Але так буває досить рідко. Частіше діти перших кілька днів чи тижнів плачуть, не хочуть відпускати маму. І в цьому немає нічого незвичного. Для дитини початок відвідування садочка — це стрес. І наше з вами завдання пом’якшити його настільки, щоб він пройшов непомітно і без неприємних наслідків.
Адаптація – це пристосування організму до нової ситуації, а для дитини дитячий садок, поза сумнівом, є новим, ще невідомим простором, із новим оточенням і стосунками. Адаптація (з лат. «пристосування») – процес призвичаєння організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному. Адаптація – активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм і оволодіння відповідними формами спілкування й діяльності.
Чи у всіх дітей однакова поведінка при вступі в садок? Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, йдуть на контакт із дітьми й дорослими, інші – менш упевнені, більше спостерігають, деякі – виявляють негативізм, небажання йти в групу, відхиляють усі пропозиції, бояться відійти від батьків, голосно плачуть.
Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, й невміння гратися, й не сформованість навичок самообслуговування. Однак основна причина – недостатній досвід спілкування з однолітками та дорослими.
Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить індивідуально. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 7-15 днів, молодшого дошкільного віку – 2-3 тижні, старшого дошкільного віку – 1 місяць. Виникнення у дитини стійкого «адаптаційного синдрому» свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.
Виокремлюють такі ступені адаптації:
· Легкий – поведінка дитини нормалізується (протягом 10 – 15 днів) – фізіологічна, природна адаптація;
· Середній (протягом 15 – 30 днів) – дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень;
· Важкий (триває від 2 місяців і більше) – патологічна адаптація.
Виходячи з цього, виокремлюють три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.
Перша група – ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Такі діти комунікабельні, самостійні, спілкування батьків із ними доброзичливе.
Друга група – малюки, котрі адаптуються повільніше і важче. Поведінка нестала. Зацікавлення грою змінюється байдужістю, вередуванням. Малятам бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Діти малоініціативні, менш самостіні, дещо можуть робити самі але здебільшого залежать від дорослого. З боку батьків простежується нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, привітні звертання змінюються криком, погрозами або збільшенням вимог.
Третя група – діти, які важко пристосовуються до нового оточення. Вони зазвичай несамостійні, швидко втомлюються, ігрові навички не сформовані. У досвіді таких дітей – прояви авторитарності, жорстокості (чи навпаки – зайвої поступливості) з боку дорослих, що спричиняє страх, недовіру до вихователя або повне ігнорування його та інших дітей. Сон і апетит погані або зовсім відсутні. Діти часто хворіють, що ще більше вповільнює звикання до нового оточення й до нових вимог.
Пропонуємо вам 14 правил для батьків, щоб адаптація дитини пройшла якомога легше і швидше:
1. Віддавати дитину в дитячий садочок краще в теплу пору року, коли діти більшість часу проводять на прогулянці. Так дитині буде легше адаптуватися, оскільки ігри на свіжому повітрі, пісочниця — все дуже нагадує звичні умови її повсякденного життя.
2. За тиждень-два привчити дитину до режиму, який встановлено в садочку і ввести в раціон дитини блюда, які готують в садочку. Таким чином на 2 стресових моменти стане менше. Дитина повинна звикнути прокидатися зранку (наприклад, о 7:00), спати вдень з 13:00, снідати і обідати приблизно в той же час, що і в садочку. Тоді їй буде легше звикати до умов садка.
3. Навички самообслуговування. Навчіть малюка одягатися, роздягатися, їсти ложкою, відучіть від одноразових підгузків. Звичайно, якщо вам доводиться віддавати дитину в дитсадок в дуже ранньому віці, то ці навички можуть бути ще не сформовані на достатньому рівні. Головне, щоб дитина хотіла і пробувала самостійно одягатись чи їсти, а ткож вміла попросити про допомогу. Тоді вона комфортніше і впевненіше почуватиметься серед однолітків, серед яких знайдуться ті, що вміють робити це самостійно.
4. Сформувати позитивну установку на садочок. Це дуже важливий пункт!Ніколи не лякайте дитину садочком. Такі фрази, як: “Заспокойся, бо відведу в садок”, “От підеш в садочок — побачиш!” здатні сформувати у дитини установку на те, що в садочку погано і його варто уникати всіма силами. Не використовуйте фрази, які містять негатив джля дитини (“А в садочку тобі доведеться таке їсти!”, “От підеш в садочок, а там мусово ділитися з дітками!”. Розповідайте дитині про садочок, гуляйте біля нього, спостерігайте за дітьми на майданчику в дитчяому садку, коментуючи все, що побачили.
5. Не обманюйте дитину! Говоріть так, як є. Не варто дуже розхвалювати садочок, щоб потім у дитини не було розчарування. “Так, ти прийдеш в групу, а там багато діток. Спочатку ти нікого не знатимеш, але вихователька допоможе подружитись і вам буде весело!”. “Так, тобі доведеться бути в садочку без мами, я теж буду сумувати за тобою, але ввечері я обов’язково за тобою прийду!” — ось так краще розмовляти з дитиною.
6. Навчіть дитину відпускати маму, гратися самій іграшками. Звичайно, не у всіх є така можливість, але добре, якщо у дитини є регулярний досвід того, що мама відлучається на декілька годин, а малюк тим часом залишається з татом, бабусею, нянею… Діти, які ніколи не розлучалися з мамою, так само, як і ті, у яких був невдалий досвід такого розлучення, можуть довше адаптовуватися до дитячого садочка.
7. Навички спілкування. Покажіть дитині, як ділитися іграшками, як просити іграшку, як звертатися до дорослих. Ці навички пригодяться їй в групі дитсадка буквально з першого ж дня. Для підготовки дитини до дитсадка, відвідуйте групи раннього розвитку, хоча б для того, щоб дитина звикла до дитячого колективу, занять і необхідності слухати і чути дорослого.
8. Спілкуйтеся з вихователями з повагою і доброзичливо. Дитина дуже уважно слідкує за вашими емоціями, реакціями, поведінкою. Таким чином, вона ставиться до інших людей так, як ви ставитесь до них, вона переймає ваше ставлення. Тому, прийшовши в дитячий садок вперше, дитина повинна відчути і зрозуміти, що вихователь — це “добра тьотя”, бо мама з нею привітна, спокійна і доброзичлива.
9. Обов’язково прощайтесь, не тікайте, залишаючи дитину. Це стосується не тільки дитячого садка, але і будь-яких моментів розлучення. Дитині набагато легше зрозуміти, що мама іде і скоро повернеться, ніж збагнути, куди мама раптово поділася. В останньому випадку діти починають придумвати, що мама покинула їх і більше ніколи не повернеться. Тоді починаються сльози, переживання, істерики, небажання відпускати маму ні на секундочку.
10. Не порушуйте звички на перших порах, навіть погані (смоктання пальця, соски і т.п.) Якщо ваш малюк смокче соску, палець чи має ще якусь звичку, не намагайтесь відучити від неї паралельно з вступом до днз. Так ви додаєте ще один стрес вашій дитині. Зачекайте поки дитина адаптується до садочка, тоді займіться звичками. Або ще краще, відучіть від звички заздалегідь, ще до початку відвідування дитсадка.
11. Дитині більше уваги, тепла, ласки. Малюку, який почав ходити в дитсадок, приділяйте більше уваги, тепла, ласки, більше обіймайте, демонструйте свою любов, більше часу проводьте разом. Таким чином ви компенсуєте ту нестачу мами протягом дня і ще раз переконуєте, що мама продовжує любити, а не покидає в садочку, бо більше не любить.
12. Якщо дитині важко розлучатися з мамою, нехай відводить до дитсадка тато, бабуся чи ще хтось. Хоча б на перших порах.
13. Пам’ятайте, ДИТИНА ВІДЧУВАЄ ВАШУ ТРИВОГУ! Тому стояння під дверима групи і прислухання до того, що там відбувається, ходіння навколо садочка і “заглядання у вікна” ні до чого хорошого не приведе. Дитина, котра відчуває мамину тривогу чи страх, починає сама боятися і думати, що в садку з нею може трапитися щось неприємне. Для такої дитини період адаптації може не закінчуватися дуже довго — поки мама не заспокоїться і не відпустить свої переживання.
14. Приймати почуття дитини. Виключити нотації, переконання… Якщо дитина плаче в садку, сумує за мамою, ніколи не заперечуйте її почуття, не немагайтесь зразу ж переконати, що ці почуття марні. Просто прийміть їх, покажіть, що ви розумієте, що це нормально так відчувати. Скажіть: “Так, я бачу, ти дуже сумував / сумувала!” “Тобі було страшно, сумно, печально…” Більш детально про відображення і прийняття дитячих почуттів можна прочитати в книзі Ю.Б. Гіппенрейтер “Общаться с ребенком. Как?”
Легкої вам адаптації!
Граємось та розвиваємось (Ігри з кінетичним піском)
Ігри та вправи з кінетичним піском дуже позитивно впливають на розвиток дітей дошкільного віку. Практичний психолог ДНЗ 25 Янішевська М.Б. зазначає, що дітки з задоволенням граються та виконають вправи з кінетичним піском. Це позитивно впливає на їх емоційний стан, так як пісок заспокоює нервову систему, знижує тривожність, стабілізує психіку. Також ігри з піском корисні для розвитку дрібної моторики, координації рухів, тактильних відчуттів та сенсорного розвитку взагалі. А для того, щоб діткам було ще цікавіше можна використовувати камінчики, ґудзики, форми для печива, палички і соломинки, каштани, горіхи, різного розміру намистинки.
Існує багато ігор та вправ з кінетичним піском:
- Малюємо та пишемо на піску (пальчиком, паличкою).
- "Схованка"- можна ховати що завгодно (гудзики, кашнати, намистинки, іграшки), дитина знагодить. Може сама ховати.
- "Знайди відбиток" - можна використовувати різні пасочки, геометричні фізурки, форми для пряників.
- "Дорога для автомобілів чи героїв" - прокладати можна чим завгодно (кащтани, різнокольрові камінчики, макаронні вироби, горіхи, намистинки). Можна ускладнити завдання та чергувати за кольром, розміром чи формою.
- "Наліпемо періжків ляльці" - можна наліпити маленькі для котика та великі для лялечки.
- "Прикрашаємо торт на іменини" - використовуємо намистинки, гудзики, листочки, природній матеріал.
- "Кумедні смайли"- використовуємо кришечки від пляшок, зубочистки, гудзики.
- "Закопування ручок".
- "Гірка" - робимо гірку та скачуємо маленькі мячики.
- "Сюрприз" - закопати щось цікаве, незнайоме.
- "Будуємо будинок радості".
- Можна розіграти сюжетні ігри.
Служба у справах дітей Первомайської міської ради
вул. Грушевського, 3
м.Первомайськ, 55200
тел. (05161)4-25-96, тел\факс (05161)4-25-57
Email: pervomaysk.ssd@gmail.com
Начальник служби: Перкова Наталія Миколаївна, (05161) 4-25-96
Завідувач сектору захисту прав, свобод та законних інтересів дітей
Кравченко Лариса Львівна (05161) 4-25-57
Завідувач сектору опіки піклування та усиновлення
Волошаненко Лариса Борисівна (05161) 4-25 - 57
Первомайський міський центр соціальних служб сім'ї, дітей та молоді
вул. Грушевського, 10
м.Первомайськ, 55213
тел. (05161)5-53-77
Email: pmzsssdm@ukr.net
Кримінальна міліція Первомайського МВ УМВС України в Миколаївській обл.
вул. Грушевського, 29
м.Первомайськ, 55213
тел. чергової частини: (05161)4-22-02, 102
№ кабінету співробітників КМДС -16
тел.робочого кабінету: (05161) 4-27-69
Що почитати?
Нині, у час технічного прогресу, ніхто не відчуває нестачі інформації. Книжкові полиці заповнені універсальними порадниками з навчання й виховання на будь-який смак і гаманець. Але як серед усього розманіття обрати найкраще й націкавіше для роботи з дітьми.
Пропонуємо до Вашої уваги добірку книжок про виховання й розвиток дітей
1. Вікторія Горбунова "Виховання без травмування, абоо Навіщо дітям дорослі?"
2. Лариса Шригіна "15 табу для матусь і татусів, або Батьківські помилки з любові до дітей"
3. Деніел Сігел "Секрети мозку . 12 стратегій розвитку дитини".
Шановні батьки! Звертаємо вашу увагу!
На базі Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда Україна» діє Національна дитяча «гаряча» лінія за номером 0 800 500 225 335 ˗ зі стаціонарного телефону або 161 111 - з мобільних (пн.- пт. з 12.00 до 20.00 та в сб. з 12.00 до 16.00) та Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, яка працює цілодобово за безкоштовним номером 0 800 500 335 (із стаціонарного телефону) або 386 (з мобільних, діє до 24.11.2017р.). Дзвінки на «гарячу» лінію є безкоштовними.
Інформуємо, що Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації з 25.11. 2017р. переходить на загальноєвропейський номер 116 123 (безкоштовний з мобільних телефонів).
Дитина – дзеркало родини.
ВСІ БАТЬКИ В СВІТІ ХОЧУТЬ, ЩОБ
ЇХ ДІТИ БУЛИ ЗДОРОВИМИ,
ЩАСЛИВИМИ, ЩОБ У НИХ, КОЛИ
ВОНИ ВИРОСТУТЬ, БУЛИ
ЩАСЛИВІ РОДИНИ, ЩОБ ВОНИ
ЗАЙМАЛИСЬ УЛЮБЛЕНОЮ
СПРАВОЮ, БУЛИ УСПІШН ТА
ЗАМОЖНІ, ЩОБ ЇХ ЖИТТЯ БУЛО
НАПОВНЕНЕ РАДІСТЮ ЛЮБОВ'Ю.
І це зрозуміло! Саме виходячи з цих добрих спонукань, батьки намагаються виховувати своїх дітей правильно: уберегти і застерегти від поганого, дати якомога більше знань, гарну освіту, поділитися досвідом своїм і своїх батьків. Іноді навіть доводиться насварити або відлупцювати дитину, знов таки ж з добрих спонукань, щоб більше не повторював помилок, а поводив себе добре.
Мені згадується уривок з радянського кінофільму «Рідня»: семирічна дівчинка на кухні їсть ложкою варення з банки, забігає мама і кричить: «Скільки разів я тобі казала, не їси варення з банки і взагалі зніми цю дурнувату шапку!» Дівчинка йде. Мама заспокоюється, думаючи про щось своє, бере ложку і починає їсти варення з тієї ж банки… Що тут скажеш?
Дитина народжується чистою, досконалою істотою. Вченими вже доведено, що гени та спадковість грають не найзначнішу роль у формуванні особистості людини. Основним джерелом впливу на становлення особистості є середовище, в якому росте та розвивається дитина, люди, які оточують та виховують її.
Дитина – це щира і довірлива істота, для якої батьки - це боги. Щоб вони не робили, як би не чинили, для неї їх вчинки, поведінка, звички природні і єдино правильні. З самого народження маленька людина несвідомо вбирає їх поведінку, погляди, відношення до життя та людей, установки та принципи. Батьки – це взірець того шляху життя, про який говорив Конфуцій.
…Одна моя подруга часто жалілась мені на те, що її шестирічна дочка росте нечупурою: постійно розкидає свої речі, а потім не може їх знайти. Я намагалась підвести розмову до того, що, можливо, у сім’ї хтось веде себе аналогічно, але подруга стверджувала, що така звичка є тільки у її дочки і вона не може зрозуміти, звідки вона в неї взялась. Так склалися обставини, що одного разу після довгих посиденьок мені прийшлось залишитись у них ночувати. Зранку, коли ми прокинулись і почали збиратись, я спостерігала за своєю подругою і не могла стримати посмішки: вона ходила по кімнаті і шукала свій пояс від халата, колготи, помаду…
Ще один мій знайомий постійно читає нотації своєму сину підлітку про шкоду паління, хоча сам палить вже більше 20 років. Як ви вважаєте, хлопчик коли-небудь прислухається до слів свого батька? Ніколи! Дитина, як дзеркало, відображає своїх батьків…
Основи формування особистості закладаються до п’яти років, потім відбувається лише корекція характеру в зв’язку з новими обставинами (дитячий садок, школа, друзі і т.д.). Це не значить, що вищезгадана шестирічна дівчинка назавжди залишиться нечупурою, вона може стати дуже акуратною, якщо її мама стане такою ж, однак на те, щоб змінити вже звичний спосіб життя, знадобиться не один рік.
Я в ніякому разі не хочу сказати про те, що діти є клонами своїх батьків, як раз навпаки. Кожна дитина унікальна, індивідуальна і неповторна. Діти є нашими мудрими вчителями, які відображають наші помилки. Вони є нашими орієнтирами в житті, які показують правильність обраного шляху. Якщо в родині присутня нелюбов, злість, обман, страх, дитина починає підсвідомо протестувати проти всього цього: стає некерованою, починає обманювати, в неї частішають спалахи гніву, вона може стати замкнутою, закритою, а може піти у хворобу. Звинувачувати своє чадо в поганій поведінці або неправильних вчинках – це все одно, що злитися на своє відображення.
Але що робити, якщо раптом ви потрапили в таку ситуацію? Спеціалісти рекомендують в такому випадку залишити дитину в спокої та переключитися на себе.
Що зараз відбувається в моєму житті в чотирьох сферах:
- здоров’я;
- кохання, сім’я;
- матеріальне благополуччя, реалізація талантів;
- мрії, бажання.
Насамперед, запитайте у себе:
- Що я хочу поліпшити в своєму житті?
- Як я можу це здійснити?
- Що мені необхідно для цього?
- Хто мені допоможе в цьому?
Почніть діалог із самим собою, зробіть крок собі назустріч. Намагайтесь почути себе.
ОСКАР УАЙЛЬД СКАЗАВ: «КРАЩИЙ СПОСІБ ЗРОБИТИ ДІТЕЙ ХОРОШИМИ – ЦЕ ЗРОБИТИ ЇХ ЩАСЛИВИМИ». А ЄДИНИЙ СПОСІБ ЗРОБИТИ СВОЮ ДИТИНУ ЩАСЛИВОЮ, ЗДОРОВОЮ, КРАСИВОЮ, УЛЮБЛЕНОЮ, ВПЕВНЕНОЮ, СМІЛИВОЮ, УСПІШНОЮ ТА ПОЗИТИВНОЮ – ЦЕ САМОМУ СТАТИ ТАКИМ, ІНШОГО ШЛЯХУ НЕМАЄ.